20 квітня 2016 року м. Київ К/800/27969/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт-2002»
на постановуЧеркаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року
та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року
у справі823/267/15
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт-2002»
доДержавної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт-2002» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Трансстандарт-2002») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області), в якому просило:
- визнати незаконними дії ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, які полягають у внесенні в автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» відомостей на підставі акта №27/23-01-22-04/31971392 від 23 січня 2015 року про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трансстандарт-2002» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за період вересень - жовтень 2014 року;
- зобов'язати ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області вилучити з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» відомості, внесені на підставі акта №27/23-01-22-04/31971392 від 23 січня 2015 року про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трансстандарт-2002» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за період вересень - жовтень 2014 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким позов задовольнити.
Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, посадовими особами ДПІ у м. Черкасах проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Трансстандарт-2002» на підставі наказу від 13 січня 2015 року № 23 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року по взаємовідносинах з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками.
За результатами перевірки відповідачем 23 січня 2015 року складений акт №27/23-01-22-04/31971392 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Трансстандарт-2002» щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками за період вересень - жовтень 2014 року».
В зазначеному акті зафіксовані висновки про порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкове зобов'язання в сумі 1404836 грн. та пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України внаслідок чого завищено податковий кредит в сумі 1201217 грн.
На підставі зазначеного акта відповідачем внесено інформацію до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та інших інформаційних баз органів доходів і зборів інформації.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що визнання протиправними дій по коригуванню показників податкової звітності у внутрішніх системах податкового органу та зобов'язання податкового органу виключити внесені зміни може мати місце тільки у поєднанні з задоволенням позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.
З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України у відповідній редакції (далі по тексту - ПК України).
У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14, від 03 листопада 2015 року у справі № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року у справі № 825/3836/14.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову, а доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт-2002» задовольнити.
2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі №823/267/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна