Ухвала від 12.04.2016 по справі 811/1643/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/6066/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015

у справі № П/811/1643/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2014 № 0000242206 на суму 60 000,00 грн. В задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Вікторія-Феліз» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 та перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 12.02.2014 №34/11-23-22-06/31146326, в якому встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст.198 ПК України в частині завищення податкових зобов'язань за грудень 2011 року в сумі 60000,00 грн. та їх заниження за лютий 2012 року в сумі 60000,00 грн. по контрагенту ДП «Укробороносервіс» та порушення позивачем п.187.7 ст.187, п.188.1 ст.188, абз.5 п.50.1 ст.50 та п.120.2 ст.120 ПК України, а саме підприємством при подані декларації з ПДВ за серпень 2012 року не сплачено штрафні санкції щодо несвоєчасного включення податкових зобов'язань за липень 2012 року в розмірі 25569,00 грн. (511374,05*5%).

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 26.02.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 513 115,00 грн. основного платежу та 135 741,00 грн. штрафних санкцій.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 25 569,00 грн. та грошового зобов'язання в сумі 60 000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в частині скасування 25 569,00 грн. штрафних санкцій, оскільки позивачем згідно платіжного доручення самостійно було сплачено штрафну санкцію в розмірі 5% (25 569,00 грн.). Судові рішення в цій частині не оскаржуються.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення щодо завищення податкових зобов'язань за грудень 2011 року в сумі 60 000,00 грн. та їх заниження за лютий 2012 року в сумі 60 000,00 грн. по контрагенту ДП «Укробороносервіс», суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти, які надійшли в рахунок оплати робіт виконаних в грудні 2011 року, були перераховані ДП «Укробороносервіс» з розрахункового рахунку відкритого в ПАТ «КБ «Евробанк», тому не є бюджетними.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позову в оскаржуваній частині, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 18.08.2009 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укробороносервіс» як замовником та ТОВ «Вікторія Феліз» як підрядником було укладено договір на надання послуг № д29-2.1.4/452А.

За вказаним договором, кошти в сумі 360 000,00 грн., в тому числі ПДВ 60 000,00 грн. були отримані згідно платіжного доручення №668 від 02.02.2012.

Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до пунктів 11 та 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

На підставі того, що оплату за договором №д29-2.1.4/452А було здійснено Державним підприємством «Укробороносервіс», яке повністю утримується за рахунок державного бюджету, договір виконується в рамках договору між ДП «Укробороносервіс» та Міністерством оборони України (Генеральний замовник), суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про порушення позивачем п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 року в сумі 60 000,00 грн., внаслідок чого правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-Феліз» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний

Судді(підпис)І.В. Борисенко

(підпис)В.В. Кошіль

Попередній документ
57283244
Наступний документ
57283247
Інформація про рішення:
№ рішення: 57283246
№ справи: 811/1643/14
Дата рішення: 12.04.2016
Дата публікації: 21.04.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)