03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №756/12037/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/5310/2016 /2014
Головуючий у суді першої інстанції: Богдан О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
07 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Панченка М.М. при секретарі Куркіній І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про зобов'язання провести нарахування та оплату періоду перебування на лікарняному, надання щорічної основної оплачуваної відпустки, визнання незаконним та скасування наказу від 12.02.2015 року № 42-ос, зобов'язання внести зміни до трудової книжки щодо дати звільнення, відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», в якому з урахуванням уточнених вимог просила зобов'язати відповідача нарахувати та оплатити їй листки непрацездатності за період з 12.01.2015р. по 13.02.2015р. в сумі 6 764,46 грн.; зобов'язати відповідача надати їй 11 календарних днів щорічної основної відпустки у період з 16 по 26 лютого 2015р. з відповідним нарахуванням та оплатою у розмірі 1 858,57 грн.; визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 12 лютого 2015 року № 42-ос «Про скасування наказів щодо ОСОБА_3»; зобов'язати відповідача внести в трудову книжку ОСОБА_3 зміни, замість дати звільнення 24 квітня 2014 року вказати дату звільнення - останній день перебування у відпустці 26 лютого 2015 року та допустити негайне виконання рішення в частині внесення зміни в трудову книжку щодо нової дати звільнення, а також в частині стягнення оплати листків непрацездатності в межах за один місяць; стягнути з відповідача моральну (немайнову) шкоду в розмірі 2 000 грн. .
Посилалася на те, що перебувала у трудових відносинах з Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильський спецкомбінат». Наказом № 516-ос від 06.08.2012 року її переведено на посаду інженера 2 категорії відділу з організації діяльності охорони об'єктів зони відчуження та фізичного захисту. Наказом № 178-ос від 14.05.2014р. ОСОБА_3 звільнено з роботи за скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21.11.2014р. позов ОСОБА_3 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді інженера 2 категорії відділу з організації діяльності охорони об'єктів зони відчуження та фізичного захисту. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі на займаній посаді. Наказом № 630-ос від 26.11.2014р. ОСОБА_3 поновлено на роботі на зазначеній посаді з 24.04.2014р., допущено до роботи після проходження медичного огляду. ОСОБА_3 зазначає, що по дорозі до медичного закладу для проходження медичного огляду 01.12.2014р. вона впала, внаслідок чого в неї погіршився стан здоров'я і вона була вимушена перебувати на стаціонарному лікуванні з 02.12.2014р. по 15.12.2014р. та на амбулаторному лікуванні з 16.12 по 27.12.2014р. Відповідно лікарняні листи їй були оплачені підприємством. Для подальшого відновлення здоров'я ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні внаслідок загального захворювання у період з 12.01.2015р. по 11.02.2015р. та на амбулаторному з 12.02.2015р. по 13.02.2015р.. 24.07.2015р. позивач направила лікарні листки відповідачу, проте їй було відмовлено в їх оплаті та повернуто. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2015р. рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.11.2014р. скасовано та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. На виконання вищевказаного рішення відповідач наказом від 12.02.2015р. № 42-ос скасував наказ від 26.11.2014р. № 630-ос і, як наслідок, не оплатив лікарняних листків.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзіОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, представника Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» - Долговець Н.О., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 14.05.2014 № 178-ос ОСОБА_3 24 квітня 2014 року звільнено з посади інженера 2-ої категорії відділу з організації діяльності охорони комплексу об'єктів зони відчуження та фізичного захисту на підставі п.1 ст.40 КЗп П України у зв'язку із скороченням штату (а.с.16,17).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2014 року позов ОСОБА_3 до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди було задоволено частково. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на займаній посаді (а.с.18-21).
ОСОБА_3 була поновлена на роботі на посаді інженера 2-ої категорії відділу з організації діяльності охорони комплексу об'єктів зони відчуження та фізичного захисту наказом № 630-ос від 26.11.2014, пунктом 2 якого зазначено, що вона може бути допущена до роботи після проходження медичного огляду (а.с.22).
Судом встановлено, що 01.12.2014р. позивач прибула до відділу кадрів ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» де отримала направлення на обов'язковий попередній медичний огляд працівників (а.с.23), але в медичному закладі вона не з'явилася.
З 02.12.2014р. ОСОБА_3 перебувала на лікарняному, який їй був частково сплачений в період з 02.12.2014р. по 15.12.2014р. та з 16.12.2014р. по 27.12.2014р.
Таким чином, у зв'язку з не проходженням медичного огляду допуску до роботи ОСОБА_3 не отримала, а тому фактично після поновлення на роботі не працювала.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2015 року було скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2014 року та ухвалено нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с.30-32).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 квітня 2015 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2015 року залишено без змін (а.с.34-35).
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На підставі вищевказаного рішення 12 лютого 2015 року ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» видано наказ № 42-ос, яким скасовано наказ від 26.11.2014 № 630-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_3» та визнано ОСОБА_3 такою, що не перебуває у трудових відносинах з ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» з 24 квітня 2014 року (а.с.33).
Колегія не приймає до уваги доводи ОСОБА_3 стосовно того, що її звільнили під час перебування на лікарняному, з огляду на те, що наказ про звільнення відповідачем видано лише 24.04.2014 року за п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату, а наказ № 42-ос від 12.02.2015 року «Про скасування наказів щодо ОСОБА_3» виданий на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва, тому він відповідає вимогам КЗпП України.
Оскільки рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22.01.2015 року підтверджено законність звільнення ОСОБА_3 з роботи, у відповідача були відсутні правові підстави для оплати листків непрацездатності за період з 12 січня по 13 лютого 2015 року, а також надання відпустки з 16 по 26 лютого 2015 року та її оплати, так як позивач вже не перебувала в трудових відносинах з підприємством в даний період.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлення судами вищих інстанцій законності звільнення ОСОБА_3 за п.1 ст.40 КЗпП України, позовні вимоги ОСОБА_3 стосовно внесення змін в трудову книжку та відшкодування моральної шкоди безпідставні та необґрунтовані.
Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-