03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 757/41942/15-ц Головуючий у 1 інстанції Цокол Л.І.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4702/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
12 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року заяву ОСОБА_3 до Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду залишено без задоволення.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди» справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, не підлягають розгляду третейськими судами, а тому вважав третейську угоду від 13 листопада 2014 року укладену між КС «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_3 нікчемною, а справу, у якій прийнято рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від8 жовтня 2015 року про стягнення з КС «Центр фінансових послуг» на користь ОСОБА_3 суми коштів у розмірі 1 180 735,70грн, не підвідомчою третейському суду, що відповідно до ст.389-10 ЦПК України є підставою для відмови у видачі виконавчого листа на виконання такого рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви.Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що спір, який виник між сторонами, не стосується кредитних правовідносин.
Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином (ас 41-42), заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею питання на новий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до ст.389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення, за місцем проведення третейського розгляду.
Відповідно до рішення Постійно діючого третейського суду від 8 жовтня 2010 року встановлено, що ОСОБА_3 була членом КС «Центр фінансових послуг» та нею було внесено ряд пайових внесків на рахунок кредитної спілки, що підтверджується відповідними квитанціями у період з листопада по грудень 2014 року. 30 грудня 2014 року ОСОБА_3 направила КС заяву про добровільний вихід з члені кредитної спілки з проханням повернути їх суми членського внеску, 31 грудня 2014 року протоколом №6 правління кредитної спілки ОСОБА_3 було виведено з її членів. Оскільки, відповідно до статуту КС «Центр фінансових послуг» суму внесених додаткових пайових внесків кредитна спілка зобов'язана повернути не пізніше ніж через місяць, проте не повернула, Постійно діючий третейський суд задовольнив її вимоги.
Отже, ОСОБА_3, будучи членом кредитної спілки, вносила суми членських (пайових) внесків в додатковий пайовий капітал спілки, на що суд першої інстанції уваги не звернув та передчасно дійшов висновку про те, що спірні правовідносини відносяться до захисту прав споживачів.
За таких обставин суд першої інстанції не у повній мірі встановив обставини, що мають значення для розгляду заяви, не звернув увагу на наведене та передчасно дійшов висновку про наявність підставі для залишення без задоволення заяви. В зв'язку з цим, оскаржувана ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року на підставі ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 312, 315, 324 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна