"18" квітня 2016 р. Справа № 920/2214/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В. при секретарі Марченко В.О.
за участю представників:
ініціюючого кредитора ОСОБА_1 - ОСОБА_2, дов. №НАР683960 від 10.11.2015
ініціюючого кредитора ТОВ "САТП - 15927" - Пономаренко В.П., дов. №б/н від 22.11.2015
заявника скарги - ОСОБА_3, дов. б/н від 22.02.2016
розпорядник майна- арбітражний керуючий Сердюк О.О.
боржника - директор ОСОБА_9
кредитора ОСОБА_6 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_7, м. Суми (вх. №820 С/2-8)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016р. у справі № 920/2214/13
за заявою кредиторів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП - 15927", м. Суми, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Косівщина, Сумська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП - 15927", м. Суми
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016 у справі №920/2214/13 у задоволенні клопотання б/н від 24.02.2016 року представника кредитора ОСОБА_7 про витребування доказів - відмовлено. Заяву ОСОБА_8 б/н б/д (вх. 1995 від 25.07.2014 р.) про визнання вимог кредитора у розмірі 106 574,16 грн. - задоволено частково. Визнано ОСОБА_8 кредитором у справі №920/2214/13 про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927" з вимогами в сумі 101000 грн. 00 грн., які включено до 4 черги, 1218,00 грн. сплаченого судового збору - до 1 черги реєстру вимог кредиторів. В іншій частині в задоволенні вимог відмовлено.
Кедитор - фізична особа ОСОБА_7 із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016р. в частині визнання ОСОБА_8 кредитором у справі № 920/2214/13 з вимогами у загальній сумі 102218,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 101 000,00 грн. (4 черга),1218,00 грн. (1 черга) скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_8 в частині визнання кредиторських вимог у загальній сумі 102218,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зауважує на тому, що звертаючись до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у загальній сумі 102218,00 грн., ОСОБА_8 не надано, а місцевим господарським судом не встановлено на підставі первинних документів розмір фактичної заборгованості боржника станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, вважає, що належними та допустимими доказами, які засвідчують фактичне отримання боржником коштів (готівки) від ОСОБА_8 через касу боржника в загальній сумі 248000,00 грн. (за договором від 05.03.2012), а також повернення боржником ОСОБА_8 за вказаним договором коштів у розмірі 147000,00 грн. є: касова книга боржника, квитанції (що є відривною частиною прибуткових касових ордерів), журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів боржника, які в матеріалах справи відсутні і, відповідно, судом першої інстанції не досліджувались.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2016 року.
18.03.2016 до суду апеляційної інстанції від кредиторів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надійшло заперечення на апеляційні скарги на ухвалу від 25.02.2016 (вх. №3007 від 18.03.2016) в якому зазначено, що скаржником в апеляційній скарзі не спростовано обставини, які встановлено судом першої інстанції, не доведено порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. За таких обставин кредитори ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у задоволенні апеляційної скарги просять відмовити за необґрунтованістю.
28.03.2016 від кредиторів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надійшло заперечення на апеляційні скарги на ухвалу від 25.02.2016 (вх. №3405 від 28.03.2016), яке разом з доданими документами долучено до матеріалів справи.
01.04.2016 скаржником ОСОБА_7 через канцелярію суду апеляційної інстанції також надано клопотання про витребування доказів (вх. №3519 від 01.04.2016), що підтверджують сплату боржником на користь ОСОБА_8 боргу в розмірі 147000,00 грн. за договором про надання зворотної фінансової допомоги від 05.03.2012; квитанції, що є відривною частиною прибуткових касових ордерів від 05.03.2012 №151 на суму 70000,00 грн., від 13.03.2012 №165 на суму 160000,00 грн.; від 28.03.2012 №196 на суму 18000,00 грн.; докази оприбуткування в установленому законодавством порядку коштів у розмірі 248000,00 грн. за вказаними прибутковими касовими ордерами, а саме: касову книгу боржника, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів боржника.
04.04.2016 року від представника кредитора ТОВ "САТП - 15927" та ФОП ОСОБА_1 через канцелярію суду апеляційної інстанції надано заперечення на апеляційну скаргу та витяг з ЄДРПОУ стосовно юридичної особи ТОВ "САТП - 15927", які долучено до матеріалів справи.
04.04.2016 року кредитором ОСОБА_9 через канцелярію суду апеляційної інстанції надано витяг з ЄДРПОУ стосовно юридичної особи ТОВ "Сумське АТП - 15927", який долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.04.2016 було частково задоволено клопотання ФО ОСОБА_7 про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 18.04.2016 року.
14.04.2016 від кредитора ОСОБА_6 надійшло клопотання (вх.№4055 від 14.04.2016) про долучення до матеріалів справи копій корінців квитанцій до прибуткових касових ордерів №151 від 05.03.2012, №165 від 13.03.2012, №196 від 28.03.2012 по наданій зворотній фінансовій допомозі. Також у вказаному клопотанні ОСОБА_6 просив здійснювати розгляд справи за його відсутністю.
14.04.2016 від ТОВ "Сумське АТП-15927" надійшло клопотання (вх.№4056 від 14.04.2016) про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Надані документи долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. До згаданих підстав належить, зокрема, необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотань сторін про витребування господарським судом доказів у порядку статті 38 ГПК. У такому разі суд апеляційної інстанції за відповідним клопотанням сторони самостійно витребує необхідні додаткові докази.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду від 24.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 920/2214/13 про банкрутство ТОВ "Сумське АТП - 15927", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сердюка О.О.
25.06.2014р. господарським судом Сумської області здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сумське АТП - 15927".
Після публікації вищезгаданого повідомлення, до господарського суду першої інстанції надійшли заяви кредиторів з відповідними грошовими вимогами до боржника ТОВ "Сумське АТП - 15927".
Зокрема, 25.07.2014 року до господарського суду із заявою №1995 про визнання вимог кредитора в сумі 105 356,16 грн. - основного боргу та 1218,00 грн. -судового збору звернувся ОСОБА_8.
На підтвердження заявлених кредиторських вимог в розмірі 105356,16 грн. боржником було надано до суду наступні документи: бухгалтерська довідка про наявність кредиторської заборгованості ТОВ «Сумського АТП 15927» перед заступником директора ОСОБА_8 станом на 15.07.2014 по розрахункам з підзвітними особами в сумі 4356,16 грн. та по зворотній фінансовій допомозі в сумі 101000,00 грн., копія наказу №11/ос від 15.06.2009 про призначення на посаду заступника директора ОСОБА_8, квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016 у справі №920/2214/13, між іншого, заяву ОСОБА_8 від 25.07.2014 р. про визнання вимог кредитора у розмірі 106 574,16 грн. - задоволено частково. Визнано ОСОБА_8 кредитором у справі №920/2214/13 про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927" з вимогами в сумі 101000 грн. 00 грн., які включено до 4 черги, 1218,00 грн. сплаченого судового збору - до 1 черги реєстру вимог кредиторів. В іншій частині в задоволенні вимог відмовлено. Вказана ухвала є предметом апеляційного перегляду в частині визнання ОСОБА_8 кредитором у справі з вимогами в загальній сумі 102218,00 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів у сумі 101000,00 грн. - 4 черга, у сумі 1218,00 грн. - 1 черга.
Вирішуючи питання щодо відповідності ухвали від 25.02.2016 року в оскаржуваній частині вимогам чинного законодавства України, колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
З 19.01.2013р. набрав чинності Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-УІ. (далі - Закон)
Згідно із п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон, в редакції з 19.01.2013р.), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки ухвалу господарського суду Сумської області про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство було винесено 26.12.2013 р., а провадження у справі № 920/2214/13 про банкрутство ТОВ "Сумське АТП - 15927" порушено 24.06.2014 р., під час розгляду даної справи застосовуються положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 19.01.2013 р.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).
За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 99 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із ст. 1 Закону кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника,
Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Законом відокремлено відповідні категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом. Тому судам у провадженні у справі про банкрутство слід враховувати особливості кожної з таких категорій у виявленні кредиторів, порядку і черговості задоволення їх вимог тощо.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.
У відповідності із статтею 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи 25.07.2014 року до господарського суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_8 про визнання вимог кредитора в сумі 105 356,16 грн. - основного боргу та 1218,00 грн. -судового збору. (а.с. 99 т. 2)
В своїй заяві посилався на те, що за час роботи в ТОВ "Сумське АТП 15927" заступником директора (з 15.06.2009 року), у зв'язку з фінансовими труднощами підприємства та виробничою необхідністю, кредитор ОСОБА_8 неодноразово надавав поворотну фінансову допомогу боржнику та придбавав за власний рахунок для потреб підприємства товарно - матеріальні цінності. Посилаючись на дані, що містяться у бухгалтерській довідці, зазначав, що станом на 15.07.2014 ТОВ "Сумське АТП 15927" заборгувало ОСОБА_8 по розрахунках з підзвітними особами 4356,16 грн. та по зворотній фінансовій допомозі 101 000,00 грн.
Заявлені кредиторські вимоги в розмірі 105356,16 грн. боржник підтверджував наданою до суду бухгалтерською довідка про наявність кредиторської заборгованості ТОВ «Сумського АТП 15927» перед заступником директора ОСОБА_8 станом на 15.07.2014 по розрахункам з підзвітними особами в сумі 4356,16 грн. та по зворотній фінансовій допомозі в сумі 101000,00 грн., копію наказу №11/ос від 15.06.2009 про призначення на посаду заступника директора ОСОБА_8, квитанцію про сплату судового збору.
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Розпорядником майна ТОВ "Сумське АТП - 15927" - Сердюк О.О. , визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника, зокрема, грошові вимоги ОСОБА_8 в сумі 1 218,00 грн. - 1 черга задоволення; 105356,16 грн. - 4 черга задоволення. У клопотанні від 26.01.2016 (вх. №736 від 26.01.2016), наданому до суду першої інстанції, директор боржника - ТОВ "Сумське АТП 15927" ОСОБА_9 підтримав вимоги ОСОБА_8 та просив залучити до матеріалів справи та затвердити в судовому засіданні уточнений реєстр вимог кредиторів станом на 26.01.2016, який підписаний директором боржника - ТОВ "Сумське АТП 15927" та розпорядником майна Сердюк О.О. (а.с. 210-212 т. 5).
01.02.2016 року, з метою підтвердження суми пред'явлених ОСОБА_8 кредиторських вимог, визнаних боржником та включених до реєстру конкурсних вимог кредиторів, директор боржника - ТОВ "Сумське АТП 15927" звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про долучення до матеріалів справи бухгалтерської довідки про стан заборгованості ТОВ "Сумське АТП 15927" перед кредиторами станом на 29.01.2016, в тому числі перед ОСОБА_8 в розмірі 105356,16 грн., копії договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 року, копії прибуткових касових ордерів про внесення готівки в касу ТОВ "Сумське АТП 15927" №151, №165, №196, копії банківської квитанції №1 від 03.02.2010 про здійсненний платіж ОСОБА_8, на користь ТОВ "Сумське АТП 15927". (а.с.59-64 т. 6)
25.02.2016 представник кредитора ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції із запереченням проти включення до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_8 в розмірі 105356,16 грн., оскільки вважав, що договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 року та прибуткові касові ордери не є достатнім підтвердженням факту надання ОСОБА_8 боржнику коштів у розмірі 248000,00 грн. без надання належних доказів оприбуткування вказаних коштів боржником в установленому порядку. Крім того, наполягав на відсутності доказів, що підтверджують здійснення боржником розрахунків із ОСОБА_8 на суму 147000,00 грн. за укладеним договором від 05.03.2012. До вимог ОСОБА_8 в сумі 4356,16 грн. (по розрахунках з підзвітними особами), представником ОСОБА_7 в судовому засіданні 25.02.2016 було заявлено усне клопотання про застосування позовної давності, з посиланням на те, що вказані вимоги виникли з оплати за природний газ згідно з квитанцією №1 від 03.02.2010 року.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_8 від 25.07.2014 р., суд першої інстанції дійшов висновку про її часткове задоволення та визнав ОСОБА_8 кредитором у справі №920/2214/13 про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927" з вимогами в сумі 101000 грн. 00 грн., які включив до 4 черги, 1218,00 грн. судового збору - до 1 черги реєстру вимог кредиторів. В іншій частині в задоволенні вимог - відмовив.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Оскільки обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог покладений на господарський суд, усі вимоги кредиторів, не залежно від того, чи були стосовно них рішення юрисдикційних органів, чи визнані вони в претензійному порядку, чи оскаржуються боржником чи ні, підлягають встановленню (визнанню) судом як за розміром, так і за суттю.
Отже, не зважаючи на визнання розпорядником майна грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу та, якщо дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом, в іншому випадку - у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково, однак, у будь-якому випадку суд повинен зробити обґрунтований висновок щодо поданої заяви.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватись або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Розглядаючи кредиторські вимоги ОСОБА_8 колегія суддів приймає до уваги наступне.
На підтвердження кредиторських вимог ОСОБА_8 до ТОВ "Сумське АТП 15927" кредитором до заяви надано до суду копії: договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 року, копії прибуткових касових ордерів про внесення готівки в касу ТОВ "Сумське АТП 15927" №151, №165, №196, копії банківської квитанції №1 від 03.02.2010 про здійсненний платіж ОСОБА_8, на користь ТОВ "Сумське АТП 15927".
Як вбачається з матеріалів справи та слідує із заяви про визнання грошових вимог до боржника, 05.03.2012 року між ОСОБА_8 (Кредитор) та ТОВ "Сумське АТП 15927" (Отримувач) було укладено договір про надання безпроцентної фінансової допомоги, у відповідності до п. 1.1- 2.1. якого, Кредитор на умовах, встановлених договором, зобов'язався надати Отримувачу фінансову допомогу, а Отримувач отримати у Кредитора фінансову допомогу в розмірі 248000,00 грн.
За змістом п. 4.3 кредитор надає Отримувачу фінансову допомогу на строк до 05.03.2013 року. (а.с. 61 т. 6)
Колегія суддів зазначає, що за правовою природою укладений між ОСОБА_8 та ТОВ "Сумське АТП 15927" договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 є договором позики.
Правовідносини за договором позики регулюються ст.ст. 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За умовами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п. 4.6. договору, Отримувач має право повертати Кредитору фінансову допомогу частинами у будь-якому розмірі та в будь-які строки в межах строку повернення фінансової допомоги.
На підтвердження виконання умов договору надання фінансової допомоги від 05.03.2012 кредитором до матеріалів справи надано копії: прибуткового касового ордеру №151 від 05.03.2012 на суму 70000,0 грн., прибуткового касового ордеру №165 від 13.03.2012 на суму 160000,00 грн., прибуткового касового ордеру №196 від 28.03.2012 року на суму 18000,00 грн.
Згідно із визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Порядок створення, прийняття та відображення у бухгалтерському обліку , а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 року.
Пунктом 2.4. Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний
підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.
У відповідності до п. 2.2. Положення, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги…, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. (п. 2.6. Положення)
За змістом п. 3.3. Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Відповідно до п. 3.4. Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.
Згідно п. 4.2., усі надходження і видачу готівки в національній валюті
підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5). Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті(без урахування кас відокремлених підрозділів).
Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. (п. 4.3. Положення)
Таким чином, з урахуванням вказаних приписів, первинним документом, що підтверджує отримання грошових коштів в касу підприємства є прибутковий касовий ордер. Готівка значиться оприбуткованою в касі підприємства в повній сумі її фактичного надходження , якщо на підставі прибуткового касового ордеру здійснено облік готівки у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день надходження або видачі готівки. Видача готівки з каси проводиться за видатковими касовими ордерами.
Дослідженням наданих кредитором до матеріалів справи касових ордерів №151 від 05.03.2012 на суму 70000,0 грн., №165 від 13.03.2012 на суму 160000,00 грн., №196 від 28.03.2012 року на суму 18000,00 грн., підтверджується приймання готівки від ОСОБА_8 до каси боржника в сумі 248000,00 грн. Крім того, на підтвердження факту приймання підприємством боржника готівки в касу за вказаними прибутковими ордерами, кредитором до суду апеляційної інстанції надано копії відривної частини прибуткового касового ордеру №151 від 05.03.2012 на суму 70000,0 грн., №165 від 13.03.2012 на суму 160000,00 грн., №196 від 28.03.2012 року на суму 18000,00 грн., які засвідчені відбитком печатки ТОВ "Сумське АТП-15927" та підписані головним бухгалтером підприємства, що також свідчить про отримання та оприбуткування в касі боржника коштів, що надійшли від ОСОБА_8 в розмірі 248000,00 грн.
На підтвердження повернення Отримувачем частково коштів, ТОВ "Сумське АТП 15927" надано до матеріалів справи копії видаткових касових ордерів за період з 19.11.2013 по 30.05.2014 року, з яких вбачається повернення коштів ОСОБА_8 (Кредитору за договором від 05.03.2012) коштів на загальну суму 147000,00 грн., а саме: видатковий касовий ордер від 19.11.2013 на суму 7000,00 грн., від 21.11.2013 на суму 10000,00 грн., від 22.11.2013 на суму 10000,00 грн., 25.11.2013 на суму 10000,00 грн., 27.11.2013 на суму 10000,00 грн., 29.11.2013 на суму 10000,00 грн., 19.12.2013 на суму 10000,00 грн., 25.12.2013 на суму 10000,00 грн., 27.12.2013 на суму 10000,00 грн., 30.12.2013 на суму 10000,00 грн., 31.12.2013 на суму 10000,00 грн., 31.01.2014 на суму 10000,00 грн., 28.02.2014 на суму 10000,00 грн., 05.03.2014 на суму 10000,00 грн., 30.05.2014 на суму 10000,00 грн. (а.с. 55-69 т. 7)
За письмовими поясненнями, наданими боржником до суду апеляційної інстанції 14.04.2016, встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за допомогою універсальної програми автоматизації 1С. Бухгалтерія 7.7. Відображення касових операцій у первинному бухгалтерському обліку та реєстрація прибуткових та видаткових касових ордерів підприємства здійснюється за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів.
Згідно п. 3.11 Положення №637, прибуткові та видаткові касові ордери до передавання касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначенихувидатковій відомості.
Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі «Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.
4.4. Положення також встановлено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів.
Під час апеляційного провадження колегією суддів були досліджені наявні в матеріалах справи витяги з електронної Касової книги ТОВ "Сумське АТП-15927" та Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, в яких відображено реєстрація підприємством усіх надходжень, що надійшли від ОСОБА_8 за договором безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 та повернення готівки кредитору за укладеним договором. (а.с. 91-101 т. 7)
За здійсненою судом апеляційної інстанції перевіркою та перерахунком бухгалтерських даних, що містяться в електронній Касовій книзі та Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ТОВ "Сумське АТП-15927" з урахуванням дати та розміру їх фактичного надходження (оприбуткування) та повернення, колегія суддів приходить до висновку, що вказаними документами в повному обсязі підтверджується факт надання ОСОБА_8 фінансової допомоги ТОВ "Сумське АТП-15927" за укладеним договором безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 в розмірі 248000,00 грн., а також їх часткове повернення кредитору в розмірі 147000,00 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_8 кредиторськи вимоги до боржника у розмірі 101000,00 грн. підтверджені відповідними документами, а саме: договором про надання безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012, прибутковими касовими ордерами №151 від 05.03.2012 на суму 70000,00 грн., №165 від 13.03.2012 на суму 160000,00 грн., №196 від 28.03.2012 року на суму 18000,00 грн., квитанціями, що є відривною частиною до прибуткового касового ордеру №151 від 05.03.2012, №165 від 13.03.2012, №196 від 28.03.2012, видатковими касовими ордерами за період з 19.11.2013 по 30.05.2014 року, даними Касової книги та Журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів ТОВ "Сумське АТП-15927".
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та підставність вимог кредитора ОСОБА_8 в частині заявлення суми кредиторських вимог за договором безпроцентної фінансової допомоги від 05.03.2012 року в розмірі 101000,0 грн. Зважаючи, що вимоги в цій частині є конкурсними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927", та були заявлені у строк, визначений ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», останні правомірно були включені судом першої інстанції до реєстру вимог в четверту чергу задоволення.
В свою чергу, в ході вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сумське АТП-15927" грошових вимог ОСОБА_8 в сумі 4356,16 грн. по розрахункам з підзвітними особами за сплачений рахунок за газ від 03.02.2010 р. в розмірі 12 000 грн., господарським судом Сумської області, враховуючи усне клопотання представника ОСОБА_7, було застосовано позовну давність згідно зі ст.267 ЦК України та, як наслідок, відмовлено у визнанні вищезгаданих грошових вимог та їх включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Сумське АТП-15927".
Згідно з ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», за змістом ч.1 ст.261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до наказу №11/ос від 15.06.2009 ОСОБА_8 було призначено на посаду заступника директора ТОВ "Сумське АТП-15927".
В ході розгляду справи встановлено, що згідно діючого на підприємстві наказу №1 від 05.06.07 та від 02.01.08 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства », керівник підприємства, у разі відсутності на підприємстві коштів, проводить закупівлю матеріалів, товарів, ПММ, робіт та послуг за власні кошти з обов'язковим подальшим поверненням йому витрачених коштів через касу підприємства.
Наданою кредитором до матеріалів справи копією квитанції №1 від 03.02.2010 підтверджується, що оплата за вказаним рахунком в розмірі 12000,00 грн. була здійснена саме через ОСОБА_8
Згідно даних бухгалтерської довідки, кредиторська заборгованість ТОВ "Сумське АТП 15927" перед ОСОБА_8 по розрахунках з підзвітними особами станом на 15.07.2014 становить 4356,16 грн. (а.с. 105 т. 2)
Доказів повернення ОСОБА_8 підприємством боржника коштів в сумі 4356,16 грн. за сплачений рахунок за газ від 03.02.2010 р. ТОВ "Сумське АТП-15927" не надано і в матеріалах справи такі докази відсутні.
За таких обставин, факт порушення права або охоронюваного законом інтересу кредитора в даному випадку є доведеним.
Разом з тим, загальна позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Враховуючи, що представником кредитора під час розгляду справи в суді першої інстанції заявлено про застосування строків позовної давності до вимог ОСОБА_8 в сумі 4356,16 грн. (по розрахункам з підзвітними особами) за квитанцією №1 від 03.02.2010 р., колегія суддів приходить до висновку про правомірну відмову судом першої інстанції щодо визнання кредиторських вимог в цій частині за спливом позовної даності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_8 та визнання його кредитором у справі №920/2214/13 з вимогами в сумі 101000,00 грн. та включення їх до 4 черги, 1218,00 грн. сплаченого судового збору - до 1 черги реєстру вимог кредиторів.
Виходячи з наведеного, колегія суддів, діючи в межах повноважень, наданих суду апеляційної інстанції у відповідності з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 25.02.2016 року у справі №920/2214/13 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_7, м. Суми залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 року у справі №920/2214/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Тарасова І. В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.