ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.04.2016Справа №910/4834/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс»
про стягнення 50 000,00 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Тучкова К.В. (представник за довіреністю №01 від 04.01.2016р.);
від відповідача: Радзіховська А.Л. (представник за довіреністю №24 від 22.12.2015р.).
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (надалі також - відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування.
Відповідачем письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надано, проте представник, присутній в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, їй присвоєно №910/4834/16, розгляд призначено на 12.04.2016р.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 12 квітня 2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Між позивачем (страховик за Договором страхування) та ОСОБА_3 (надалі також - страхувальник) 01.12.2014р. було укладено Договір страхування наземного транспорту №05-16/000687 (надалі - Договір страхування), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов'язок по страхуванню, зокрема, автомобіля «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3 (надалі також - застрахований автомобіль).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
05.01.2015р., на вул. Солом'янська, 28 в м. Києві, ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Daewoo Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_4, під час зміни напрямку руху, виконуючи розворот з крайнього правого положення на проїзній частині, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутному напрямку, чим порушив п.п. 10.1. та 10.4. ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3, що перебував під керуванням ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Автомобілем «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_5 керував на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 та посвідчення водія НОМЕР_5 (засвідчені копії в справі).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.02.2015р. ОСОБА_4, за здійснення вказаного ДТП, було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №018/15 від 16.01.2015р., складеним судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, встановлюється, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 51 664,21 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 51 664,21 грн.
Згідно Рахунку-замовленню №НГ-0000004 від 21.01.2015р., складеного ФОП ОСОБА_7, вартість ремонту автомобіля «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 51 499,00 грн.
Відповідно до складеного позивачем Акту про страховий випадок із засобом наземного транспорту (крім залізничного) №05-17/016 від 03.02.2015р. і розрахунку до нього, розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 51 499,00 грн., але до виплати призначено страхове відшкодування в розмірі 34 174,00 грн., оскільки суму в розмірі 17 325,00 грн. було зараховано в рахунок сплати 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї частин страхового платежу по Договору страхування.
Враховуючи зазначене, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхове відшкодування в сумі 34 174,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткового касового ордеру від 12.02.2015р. на вказану суму.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р., відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Висновком експертного авто товарознавчого дослідження №018/15 від 16.01.2015р., складеним судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, встановлюється, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 51 664,21 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 51 664,21 грн.
Згідно Рахунку-замовленню №НГ-0000004 від 21.01.2015р., складеного ФОП ОСОБА_7, вартість ремонту автомобіля «Subaru Outback» реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 51 499,00 грн.
Як наголошує на тому Вищий господарський суд України у своїх постановах при розгляді справ даної категорії, (постанови від 23.08.2011р. у справі №42/92, від 07.08.2012р. у справі №2/22, від 01.03.2011р. у справі №47/372) звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.
Як зазначалось вище, на підставі складеного позивачем Акту про страховий випадок із засобом наземного транспорту (крім залізничного) №05-17/016 від 03.02.2015р. і розрахунку до нього, розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати страхувальнику, становить 51 499,00 грн., але до виплати призначено страхове відшкодування в розмірі 34 174,00 грн., оскільки суму в розмірі 17 325,00 грн. було зараховано в рахунок сплати 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї частин страхового платежу по Договору страхування.
Враховуючи зазначене, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив страхове відшкодування в сумі 34 174,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткового касового ордеру від 12.02.2015р. на вказану суму.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в межах суми 51 499,00 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування).
Так, частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина фізичної особи ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку, а відповідальність особи, яка керує транспортним засобом «Daewoo Nexia» реєстраційний номер НОМЕР_4 застрахована відповідачем на підставі Полісу №АС/9099552.
Відповідно до ст. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до Полісу №АС/9099552 розмір франшизи становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності по майну становить 50 000,00 грн., отже, з огляду на це, з відповідача має бути стягнуто 50 000,00 грн. = 50 000,00 грн. (сума ліміту відповідальності відповідача по шкоді, завданій майну) - 0,00 грн. (франшиза відповідача).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В постанові Верховного Суду України від 07.11.2011р. у справі №3-118гс11 наголошено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у нього обов'язку здійснити виплату позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.
Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/4834/16 позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн.
Судовий збір позивача в розмірі 1 378,00 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (код ЄДРПОУ 19350062, адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система» (код ЄДРПОУ 31725819, адреса: 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська 10/5, літера А) суму страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.04.2016р.
Суддя С.М. Морозов