ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.04.2016
Справа № 910/1204/16
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Обласного комунального підприємства “Агроінформ”
до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”
про стягнення 47 927, 74 грн.
за участю представників:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
До господарського суду м. Києва звернулась Обласне комунальне підприємство “Агроінформ” (далі - ОКП “Агроінформ”) з позовом до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (далі - ДП “Центр державного земельного кадастру”) про стягнення 41 939,03 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про відшкодування витрат з утримання приміщень № 10-12 від 04.10.2012 р. в частині своєчасного відшкодування витрат за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
У позові Обласне комунальне підприємство “Агроінформ” просило суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 41 939,03 грн.
Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47 927, 74 грн., яка складається із основної заборгованості у сумі 32 520,41 грн., пені у сумі 7 540,34 грн., інфляційної складової боргу у сумі 7 113,69 грн. та 3 % річних у сумі 753,30 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали.
У минулому судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача мотивованих причин неявки чи ненадання своїх доказів суду не навів, через канцелярію суду подав відзив, в якому проти позовних вимог заперечив, зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують надання послуг та їх вартість, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
04.10.2012 р. між Обласним комунальним підприємством “Агроінформ” (виконавець) та Державним підприємством “Центр державного земельного кадастру” (користувач) був укладений договір про відшкодування витрат з утримання приміщень № 10-12.
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець забезпечує експлуатацію орендованого користувачем приміщення шляхом утримання в належному технічному стані адміністративного будинку і прибудинкової території, прибирання місць загального користування адмінбудинку, а користувач зобов'язується відшкодувати виконавцю усі пов'язані з цим витрати в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору користувач користується приміщеннями корисною площею 539,3 кв.м., які розміщені на 1, 4, 6 поверхах в кімнатах №№ 105, 107-110, 405-408, 410-414, 416, 602б, 608, 612, 613 в адмінбудинку по вул. Соборній, 15-а у місті Вінниці.
Пунктом 3.1 договору визначено, що орендар відшкодовує витрати на утримання шляхом сплати за рахунками та актами виконавця. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні розміру мінімальної заробітної плати та орендованій площі.
Відповідно до п. 3.2 договору виконавець до 25 числа кожного місяця підготовлює рахунок та акти за утримання, а користувач зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені акти, розписавшись в їх отримання.
Суму за утримання користувач зобов'язаний сплачувати на рахунок виконавця не пізніше 5 числа, місяця, наступного за звітнім (п. 3.5 договору).
Відповідно до п. 7.1 договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє безстроково.
Також сторони уклали додаткові угоди до договору № 10-12 від 04.10.2012 р., якими погодили ціну послуг з утримання адміністративного будинку і прибудинкової території, прибирання службових приміщень та місць загального користування, а також доповнили пунктом щодо проведення розрахунків.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 р. № 1765 "Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем балансоутримувачу, а плата за послуги, які надає балансоутримувач орендареві, сплачується балансоутримувачу за окремою угодою, яку укладають орендар з балансоутримувачем орендованого майна.
У судовому засіданні встановлено, що позивач надав у користування відповідачу на умовах оренди приміщення корисною площею 539,3 кв.м., які розміщені на 1, 4, 6 поверхах в кімнатах №№ 105, 107-110, 405-408, 410-414, 416, 602б, 608, 612, 613 в адмінбудинку по вул. Соборній, 15-а у місті Вінниці.
Разом з тим, у період з березня 2014 р. по січень 2016 р. замовник (відповідач) не сплатив передбачені договором платежі по відшкодуванню витрат з утримання будинку та прибудинкової території, а також прибирання місць загального користування, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 32 520,41 грн., що підтверджується рахунками-фактури та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перевіряючи доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо недоведеності суми боргу, суд встановив, що заборгованість ДП “Центр державного земельного кадастру” за договором № 10-12 від 04.10.2012 р. у сумі 32 520,41 грн. підтверджується поясненнями представника позивача та матеріалами справи.
Так, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2015 р., а також актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 р. по 22.02.2016 р., підписаних сторонами, відповідач визнав заборгованість за договором № 10-12 від 04.10.2012 р., зокрема і суму боргу, заявлену до стягнення.
Також у матеріалах справи наявні акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з березня 2014 р. по січень 2016 р., частина яких не підписана з боку відповідача.
Суд вважає, що акти, які не були підписані замовником, не спростовують факту надання послуг з боку позивача, оскільки не містять зауважень відповідача щодо суми, виставленої в акті до сплати, та обсягу цих послуг. А згідно з п.п. 3.2, 3.4 договору у разі, якщо користувач протягом 3 днів з дати отримання акту не надав свої заперечення щодо суми, виставленої в акті, або не з'явився щодо отримання даного акту, то сума, виставлена в акті до сплати, є безспірною між сторонами.
Отже, суд вважає, що у відповідача виник обов'язок зі сплати вартості отриманих послуг у заявленій позивачем сумі, а доводи відповідача, викладені у відзиві, цього обов'язку протилежного не доводять.
Разом з цим, у судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті (22.02.2016 р.) відповідач сплатив частину зоборгованості за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, прибирання місць загального користування на суму 2 000,00 грн. Указана обставина вбачається з акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015 р. по 22.02.2016 р.
Таким чином, грошові зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 2 000,00 грн. припинили своє існування, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. За таких обставин основна заборгованість ДП “Центр державного земельного кадастру” перед позивачем склала 30 520,41 грн.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинку і прибудинкової території та прибирання місць загального користування у сумі 30 520,41 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 7 540,34 грн., нараховану за кожним актом здачі - прийняття робіт (надання послуг), починаючи з травня 2014 року.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Нормами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної сплати вартості послуг, користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення по день фактичної оплати, від суми простроченого платежу.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 7 540,34 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 7 113,69 грн. та 3 % річних у сумі 753,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 7 113,69 грн. та 3 % річних у сумі 753,30 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва -
Провадження у справі за позовом Обласного комунального підприємства “Агроінформ” до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” про стягнення 47 927, 74 грн. в частині стягнення з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” заборгованості в сумі 2 000,00 грн. припинити.
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Агроінформ” до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” про стягнення 45 927,74 грн. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3, ідентифікаційний код 21616582) на користь Обласного комунального підприємства “Агроінформ” (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 15-А, ідентифікаційний код 32537926) основну заборгованість у сумі 30 520 (тридцять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 41 коп., пеню у сумі 7 540 (сім тисяч п'ятсот сорок) грн. 34 коп., інфляційну складову боргу у сумі 7 113 (сім тисяч сто тринадцять) грн. 69 коп. та 3 % річних у сумі 753 (сімсот п'ятдесят три) грн. 30 коп., 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 квітня 2016 року.
Повний текст рішення підписаний 18 квітня 2016 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.