"13" квітня 2016 р. Справа № 916/569/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.12.2015р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 20.05.2015р. №416/1
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, 2, код ЄДРПОУ 22457496)
до відповідача: Комунального підприємства «Міські дороги» (юридична адреса: 65010, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 32642110; адреса, вказана позивачем: 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 37)
про: стягнення 472574,42 грн., -
Суть спору: 10.03.2016р. Підприємство «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Міські дороги» 472574,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №83 від 12.11.2009р., договором поставки №28/Т від 26.07.2012р., договором №31 на поставку будівельних матеріалів від 05.09.2012р., договором №26-13 на поставку будівельних матеріалів від 26.04.2013р. в частині повної та своєчасної оплати придбаного/поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.03.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 30.03.2016р. о 12:00, витребувано додаткові документи.
29.03.2016р. за вх.№2-7955/16 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач визнав борг перед позивачем у розмірі 472574,42 грн. та заявив клопотання про відстрочення виконання рішення по даній справі до 01.08.2016р.
30.03.2016р. за вх.№8088/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2016р. відкладено розгляд справи на 13.04.2016р. о 14:00; витребувано додаткові документи.
13.04.2016р. за вх.№9475/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав борг, пояснив, що наявний борг виник у зв'язку з тим, що КП «Міські дороги» тривалий час знаходиться у дуже важкому фінансовому становищі та не має вільних обігових коштів, у зв'язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення по даній справі до 01.08.2016р.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечив.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
12 листопада 2009 року між Підприємством «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Продавець, позивач) та Комунальним підприємством «Міські дороги» (Покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №83, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця асфальтобетон (піщанка, дрібнозернистий, крупнозернистий) - в подальшому - товар, а Покупець зобов'язався оплатити товар на умовах даного договору.
Відповідно до п.п. 3.5, 4.5, 5.1 поставка товару підтверджується оригіналом накладної. Покупець оплачує товар переданий Покупцю за накладною шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 20ти банківських днів. Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю згідно накладних на товар.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонам прийнятих на себе зобов'язань.
26 липня 2012 року між Підприємством «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Міські дороги» (Замовник, відповідач) укладений договір поставки №28/Т, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити за бетонні вироби (борти кам'яні та поребріки) - надалі товар.
Відповідно до п.п. 1.2, 2.2 договору асортимент, кількість (розмір партії) поставки, ціни кожної конкретної партії товару визначаються у взаємопогоджених Специфікаціях. Валютою договору є гривня України. Загальна сума цього договору складає 97500 грн., в т.ч. ПДВ 20%.
Згідно з п.п. 3.2, 4.2 договору на підставі рахунка на оплату, Замовник проводить оплату товару протягом 30 банківських днів з дня прийняття товару, відповідно до видаткової накладної. Датою поставки є дата підписання видаткової накладної.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р.
05 вересня 2012 року між Підприємством «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Міські дороги» (Замовник, відповідач) укладений договір №31 на поставку будівельних матеріалів, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику будівельні матеріали, згідно Специфікації (далі - товар), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.
Відповідно до п.1.2 договору кількість, асортимент, строки поставки товару визначаються в Специфікації та Додатках до даного договору.
Згідно з п.2.1 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.10.2012р. до договору) загальна ціна договору складає 1100000 грн. та визначається у відповідності з Додатками до даного договору, після фактичного отримання товару, що підтверджується накладною на отримання товару.
У відповідності до п.3.2 договору оплата за товар здійснюється Замовником протягом 30 днів з дня отримання товару.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р.
26 квітня 2013 року між Підприємством «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Міські дороги» (Замовник, відповідач) укладений договір №26-13 на поставку будівельних матеріалів, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику будівельні матеріали, а саме: бортові камені, поребріки, щебінь, пісок, розчин М-100, бетон М-200, цемент М-400 (далі - товар), у відповідності з товарною накладною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.
Відповідно до п.2.1 договору загальна ціна договору становить 80000 грн. та підтверджується накладною на отримання товару.
Згідно з п.3.2 договору оплата за товар здійснюється Замовником протягом 30 днів з дня отримання товару.
Пунктом 12.1 договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.
На виконання умов укладених між сторонами договору купівлі-продажу №83 від 12.11.2009р., договору поставки №28/Т від 26.07.2012р., договору №31 на поставку будівельних матеріалів від 05.09.2012р. та договору №26-13 на поставку будівельних матеріалів від 26.04.2013р. позивачем було передано/поставлено відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково та станом на даний час сума боргу відповідача склала 472574,42 грн., що підтверджується накладною №109 від 30.11.2012р., довіреністю №01040 від 30.11.2012р., накладною №28 від 31.05.2013р., накладною №16 від 30.04.2013р., накладною №50 від 21.11.2009р., картками рахунку по контрагенту, актом звірки взаєморозрахунків сторін від 01.12.2015р., поясненнями обох сторін.
У листі від 17.02.2016р. №15 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою про сплату боргу у загальній сумі 472574,42 грн., між тим вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Господарським судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №83 від 12.11.2009р., договором поставки №28/Т від 26.07.2012р., договором №31 на поставку будівельних матеріалів від 05.09.2012р., договором №26-13 на поставку будівельних матеріалів від 26.04.2013р. в частині повної та своєчасної оплати придбаного/поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 472574,42 грн., який відповідач визнає.
За таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача 472574,42 грн. боргу.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення по даній справі до 01.08.2016р., то суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення в т.ч. вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Така ж правова позиція викладена і у п.п. 7.1, 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (з наступними змінами та доповненнями).
Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом не встановлено тяжкого майнового стану відповідача, на який він посилається в якості підстави для розстрочки, між тим, не надав до суду жодного доказу на підтвердження важкого фінансового стану, відсутності коштів тощо, а отже відповідачем у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України не доведено наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання відповідачем рішення у даній справі або роблять його неможливим на даний час, з огляду на що відсутні підстави для розстрочки виконання рішення суду.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міські дороги» (65010, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 32642110) на користь Підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67668, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, вул. Маяцька, 2, код ЄДРПОУ 22457496) 472574 (чотириста сімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 42 коп. боргу та 7088 (сім тисяч вісімдесят вісім) грн. 62 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.
Повне рішення складено 18 квітня 2016 р.
Суддя Ю.С. Бездоля