ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення заяви
про порушення справи про банкрутство
13.04.2016
Справа № 910/6387/16
Суддя Чеберяк П.П., розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій»
до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 25287988)
про банкрутство
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 25287988), у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість в розмірі 478 192 грн. 37 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Частина 2 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
В підтвердження наявності безспірної заборгованості боржника, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України додано копії рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2015 у справі № 910/26996/14, наказу Господарського суду м. Києва від 03.07.2015 № 910/26996/14 та постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 48523051 від 21.08.2015.
Водночас, доказів неможливості списання коштів з рахунків боржника, а також відомостей щодо стану зазначеного вище виконавчого провадження станом на момент звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство заявником до заяви не додано.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 2.20. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Пунктом 2.21 даної постанови встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Як вбачається з поданої заяви, в якості доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заявником додано оригінали платіжних доручень № 500 від 23.11.2015 на суму 12180 грн. 00 коп. та № 158 від 28.03.2016 на суму 1600 грн. 00 коп.
Водночас, у наведених платіжних дорученнях не зазначено яка саме заява оплачується судовим збором, оскільки призначенням платежу є «судовий збір за позовом ПрАТ «ІРПТ», Господарський суд м. Києва».
Разом з тим, судом встановлено, що вищевказані платіжні доручення вже використовувались Приватним акціонерним товариством "Інститут розвитку передових технологій", в якості підтвердження сплати судового збору у поданій до суду заяві про порушення провадження у справі про банкрутство за № 910/6388/16.
Таким чином, з огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави вважати заяву Приватного акціонерного товариства «Інститут розвитку передових технологій» про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарський суд м. Києва -
Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Суддя П.П. Чеберяк