ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.04.2016Справа №910/2233/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про відшкодування збитків шкоди в розмірі 6 560,24 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Рудюк О.О., за довіреністю
від відповідача: Бортник Л.В., за довіреністю
від третьої особи: не з'явився
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - відповідач) про відшкодування збитків шкоди в розмірі 6 560,24 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2016 було порушено провадження у справі № 910/2233/16 та призначено розгляд справи на 02.03.2016.
25.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив з клопотанням про витребування доказів та про залучення до участі у справі третьої особи.
29.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору.
02.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 02.03.2016 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2016 про порушення провадження у справі № 910/2233/16 позивач виконав.
У судове засідання 02.03.2016 представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2016 про порушення провадження у справі № 910/2233/16 відповідач виконав.
Розглянувши у судовому засіданні 02.03.2016 клопотання представника відповідача про витребування доказів та про залучення до участі у справі третьої особи, суд задовольнив вищевказане клопотання частково, а саме в частині залучення третьої особи.
Враховуючи, те що представник позивача у судове засідання 02.03.2016 не з'явився, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 06.04.2016.
18.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
30.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткові письмові пояснення на відзив відповідача.
У судове засідання 06.04.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 06.04.2016 з'явився, подав заяву про визнання позову в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
17 липня 2015 року між ТОВ «Перша лізингова компанія» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків «Все включено» № 186580Га/13с (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1.
08.08.2015 на бульварі Лесі Українки у м. Києві сталась ДТП за участі автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, з якої вбачається, що ДТП сталась з вини водія автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2.
Вина вказаного водія підтверджується схемою ДТП, що міститься у вищезазначеному повідомленні.
Позивачем було складено та підписано страховий акт № 132694 від 15.09.2015, згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 08.08.2015 на бульварі Лесі Українки у м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 7 872,29 грн.
На підставі вказаного страхового акту, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 560,24 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 7591 від 16.09.2015.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товариству "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6986113.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АІ/6986113 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АІ/6986113, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Більше того, відповідач своєю заявою, поданою у судовому засіданні 06.04.2016, визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
У ч. 9 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» N 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Отже, за приписами згаданих процесуальних норм, господарський суд зобов'язаний перевірити, чи не суперечить таке визнання позову відповідачем законодавству та чи не порушуються внаслідок цього чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування 6 560,24 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38 Б; ідентифікаційний код: 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 33; ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в розмірі 6 560 (шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 11.04.2016.
Суддя О.В. Нечай