Справа № 343/16/16-ц
Провадження № 22-ц/779/867/2016
Категорія 50
Головуючий у 1 інстанції Пулик В. В.
Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.
11 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Горейко М.Д., Ясеновенко Л.В.
за участю секретаря: Драганчук У.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 09 березня 2016 року,-
29.12.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, між якими 06.08.1991 року було укладено шлюб. Згідно рішення Долинського районного суду від 25.02.2009 року шлюб між її батьками було розірвано. Вона проживає з матір'ю, перебуває на її вихованні та повному утриманні. На даний час навчається на І курсі денного відділення Національного університету "Львівська політехніка" для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр". 04.08.2015 року нею було оплачено за навчання 3 500 грн. Окрім оплати за навчання нею була внесена плата за проживання в гуртожитку за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року в сумі 1 626 грн. Таким чином, на її навчання та проживання в гуртожитку було витрачено разом 5 126 грн. Половину вказаної суми їй надала мама - ОСОБА_4 Вважає, що половину зазначених витрат, а саме - 2 563 грн.,- повинен відшкодувати батько - ОСОБА_3, який декілька років працює за кордоном, має постійну роботу.
Просила задовольнити позов, стягнути з ОСОБА_3 в її користь 2 563 грн. витрат на навчання та проживання в гуртожитку.
Рішенням Долинського районного суду від 09 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
Вказала, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч.2 ст.185 СК України).
Суд першої інстанції оскаржуваним рішенням позбавив її законного права на отримання допомоги від батька, а саме - на компенсацію половини її витрат за оплату навчання та проживання в гуртожитку, яка оцінюється як додаткові витрати на дитину.
Судом не прийнято до уваги не підтверджені жодними письмовими доказами пояснення відповідача про те, що він дав їй 5 000 грн. на навчання. Пояснення ОСОБА_3 є неправдивими, вказаної суми відповідач їй не давав.
Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2 563 грн. витрат на навчання та проживання в гуртожитку.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачка навчається на першому курсі денної форми навчання на платній основі в Національному університеті "Львівська політехніка" для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».
Як вбачається з долучених копії квитанції до прибуткового касового ордера № 09548 від 04.08.2015 року та копій фіскальних чеків № 27270 та № 27271 від 08.09.2015 року, позивачкою за 1 курс навчання згідно договору 1811-04 від 04.08.2015 року та проживання в гуртожитку № 14 було сплачено 5126 гривень.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2015 року збільшено розмір аліментів, що стягувалися згідно рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2013 року з відповідача на користь дружини на утримання повнолітньої дочки, позивачки по даній справі, з 600 гривень до 800 гривень щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи з часу набрання даним рішенням законної сили і до закінчення дочкою навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23 років; у задоволенні позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на оплату навчання дитини відмовлено. Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.01.2016 року рішення Долинського районного суду від 24.11.2015 року змінено, виключено із резолютивної частини словосполучення «з урахуванням індексації», в решті рішення залишено без змін.
Окрім цього, з пояснень сторін по справі в судовому засіданні встановлено, що відповідач, як батько повнолітньої дочки, позивачки по справі, добровільно надав останній 5000 гривень, на які посилається позивачка, як на понесені нею додаткові витрати, є працездатним, однак не працевлаштованим, сплачує аліменти згідно рішення суду на користь колишньої дружини на утримання молодшої дочки та на утримання повнолітньої дочки, позивачки по справі, яка продовжує навчання, надає позивачці добровільно через своїх батьків кошти, купляє одяг та продукти харчування.
У відповідності до вимог ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на оплату навчання та проживання у гуртожитку не підлягає до задоволення, оскільки норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Відповідач сплачує на утримання повнолітньої працездатної позивачки аліменти в розмірі 800 гривень щомісячно, до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею віку 23 роки.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24 грудня 2014 року у справі № 6-186цс14, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.
Відповідно до вимог ч.2, ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Колегія суддів, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, яким дав правильну оцінку, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 09 березня 2016 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: М.Д. Горейко
Л.В. Ясеновенко