Провадження № 11-кп/774/4/16 Справа № 173/2128/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
12 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальне провадження №12014040430001280, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2014 року, за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 , який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року, яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Мала Виска Кіровоградської області, громадян України, з середньою спеціальною освітою, розлучений, який має сина ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючий, інвалід 3 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
30 грудня 2003 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.164 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік,
15 липня 2004 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 грудня 2006 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 1 місяць,
10 грудня 2009 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.152 КК України до 4 років позбавлення волі. Постановою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2011 року на підставі ст.82 КК України позбавлення волі замінено на обмеження волі на не відбутий строк 1 рік 1 місяць. Постановою Самарського районного суду м.Дніпропетровска від 21 вересня 2012 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 16 днів,
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Відповідно до вимог закону вирішено питання про долю речових доказів.
На вирок суду прокурор прокуратури Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 , який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неповнотою судового розгляду, та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Зазначає, що не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є інвалідом 3 групи загального захворювання, відповідно до виписки із акта огляду МСЕК № 573468 від 06 лютого 2012 року має встановлений діагноз «Тотальне більмо роговиці, розхідна косоокість правого ока. Короткозорість слабого ступеню лівого ока», судове провадження здійснювалось за відсутності захисника, участь якого є обов'язковою. Крім того, судом було залишено без задоволення відповідне клопотання ОСОБА_7 , що позбавило обвинуваченого реалізації його конституційного права на захист.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що 15 вересня 2014 року близько 18.00 години він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , внаслідок раптово виниклого умислу, направленого на відкрите заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном ОСОБА_10 , який остання тримала в руці, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілою, схопив її за руку та став перегинати, внаслідок чого телефон впав на підлогу, після чого обвинувачений взяв з підлоги вказаний телефон та втік з місця скоєння злочину, тим самим відкрито, умисно, повторно з корисливих мотивів заволодів мобільним телефоном FLYE157 вартістю 450 грн. з картками мобільних операторів «МТС» та «Лайф» вартістю 15 грн. кожна, з сумою на рахунку кожної картки по 10 грн. Своїми діями обвинувачений ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді синця на шкірі по внутрішній поверхні лівого передпліччя, яке, згідно з висновком судового медичного експерта № 85-Е від 17 вересня 2014 року відноситься до легких тілесних ушкоджень.
У запереченнях на апеляцію прокурора обвинувачений ОСОБА_7 просить залишити без змін вирок суду першої інстанції, який вважає законним та обґрунтованим, ухваленим з урахуванням всіх обставин справи, а також стану здоров'я обвинуваченого, який є інвалідом 3 групи по зору з обмеженою працездатністю.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка повністю підтримала апеляцію прокурора ОСОБА_9 та доповнення до неї, просила скасувати вирок суду через порушення судом першої інстанції права на захист обвинуваченого та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження, міркування захисника ОСОБА_8 , який вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, право на захист не порушено, оскільки про інвалідність по зору стало відомо після ухвалення вироку, думку обвинуваченого ОСОБА_7 щодо залишення вироку без змін, перевіривши надані матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора з доповненнями підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. За вимогами п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, якими є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до п.4 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасування, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.
Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст.129 Конституції України є основною засадою судочинства, та відповідно до п.13 ч.1 ст.7 КПК України є однією з основних засад кримінального провадження. В силу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, законодавчих приписів ст.ст.20, 24 КПК України суд повинен забезпечити реалізацію конституційного права обвинуваченого на захист.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.52 КК України обов'язковою є участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізовувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції ці вимоги закону не виконав.
Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду даного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_7 є інвалідом 3 групи загального захворювання. Але суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, не з'ясував причину інвалідності обвинуваченого. Згідно виписки із акта огляду МСЕК від 06 лютого 2012 року (а.п.86) ОСОБА_7 з 23 січня 2013 року встановлена 3 група інвалідності у зв'язку з «Тотальним більмом роговиці, розхідною косоокістю правого ока. Короткозорістю слабого ступеню лівого ока». Отже, з урахуванням встановленого факту, суд першої інстанції, відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.52 КК України був зобов'язаний призначити захисника обвинуваченому ОСОБА_7 , який за станом здоров'я не здатний повною мірою реалізувати свої права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України є безумовною підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, оскільки судове провадження здійснено за відсутності захисника, участь якого є обов'язковою.
Оскільки, відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому при новому розгляді справи судом першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини справи, дати оцінку здобутим доказам, усунувши недоліки, вказані в ухвалі суду апеляційної інстанції, з дотриманням прав учасників процесу, та у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст.186 КК України, призначити покарання відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Верхньодніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_9 , який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити у повному обсязі.
Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року, яким ОСОБА_7 був засуджений за ч.2 ст.186 КК України, скасувати.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4