Справа № 373/3333/14-ц Головуючий у І інстанції Рева О. І.
Провадження № 22-ц/780/1982/16 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.
Категорія 18 07.04.2016
Іменем України
07 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Дмитрієвої Л.Д., Олійника В.І.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2016 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,
В січні 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, обґрунтовуючи її тим, що у резолютивній частині заочного рішення від 14 серпня 2015 року про задоволення їхнього позову не зазначено суми боргу за кредитним договором, в рахунок погашення якої суд звернув стягнення на транспортний засіб.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» відмовлено в ухваленні додаткового рішення по справі.
В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу від 26 січня 2016 року скасувати та передати питання про ухвалення додаткового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2015 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково.
Звернуто стягнення на транспортний засіб: HYUNDAI GRANDEUR, 2007 року випуску, колір фіолетовий, державний номер НОМЕР_1, що зареєстрований відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 за ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 490041842 від 26.06.2007 року на користь ПАТ «Альфа-Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження».
В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач ПАТ «Альфа - Банк» просив зазначити у резолютивній частині рішення суму боргу, в рахунок якої звертається стягнення на предмет застави, оскільки відсутність даної інформації в рішенні унеможливлює його виконання.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для зазначення суми заборгованості в резолютивній частині рішення, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в рішенні суду, серед іншого зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження.
В позовній заяві про звернення стягнення на предмет застави позивачем на виконання вимог вищевказаної правової норми було зазначено загальний розмір заборгованості та його складові.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.
Оскільки діючим законодавством передбачено, що у разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, в рішенні суду обов»язково має бути зазначений загальний розмір заборгованості та його складові, незазначення яких унеможливить виконання рішення про звернення стягнення, відмова суду першої інстанції в ухваленні додаткового рішення з метою усунення вказаного недоліку не відповідає положенням ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та порушує п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Оскільки суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення порядку, встановленого для вирішення даного питання, ухвала від 26 січня 2016 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2016 року - скасувати, передати питання про ухвалення додаткового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: