Справа №2-3203-1/07
7 грудня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі:головуючого Морозова М.О.
при секретарі Костюк Ю.В.,
з участюпрокурорів Кисловської Ю.С., Семенко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,
встано вив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 5.02.2000 р. до 26.03.2002 p., від якого є донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею. З 2001 р. відповідач не приділяє дитині ніякої уваги, не займається її вихованням, не цікавиться її інтересами, ухиляється від батьківських обов'язків, не спілкується, матеріально не підтримує, хоча проживає в м. Києві.
8 судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, належним чином про час, місце слухання справи повідомлявся, тому, суд, враховуючи думку учасників судового розгляду, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без його участі спір, відповідно до ст.224 ЦПК України провівши заочний розгляд справи.
Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечує, пояснивши, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 буде відповідати дійсному стану речей по відношенню до малолітньої дитини, коли відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків і вихованням дитини та її матеріальним забезпеченням займається позивачка. При цьому, орган опіки та піклування, даючи свій висновок, реально вивчив дійсні обставинам справи.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, представника третьої особи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши висновок прокурора, знаходить позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.12 Закону України „Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.59 Закону України „Про освіту'' на батьків покладається відповідальність за розвиток дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
2
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно СТ.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на їхній обсяг прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 5.02.2000 р. по 26.03.2002 p., від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу сторони по справі не підтримують сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо один від одного, дитина проживає з позивачкою по справі. ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, не приймає участь у розвитку і вихованні доньки, належному матеріальному її забезпеченні та утриманні, що свідчить про його ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (а.с.6-10, 14, 15). Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили в судовому засіданні той факт, що, знаючи сім'ю позивачки по справі, реально були очевидцями того, що ОСОБА_2 не займається вихованням дитини і дитина перебуває на повному утриманні позивачки по справі, яка нею піклується та доглядає. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтверджуються: висновком Опікунської ради Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.05.2007 p., довідкою Дитячого садка №303 м. Києва, актом обстеження житлових умов ОСОБА_1 від 15.03.2007 р.(а.с.11, 13, 20).
Рішенням Дніпровського райсуду м. Києва від 23.01.2002 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 постановлено стягувати аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі V4 частини усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини, однак відповідач аліменти систематично не платить, в зв'яязку з чим мається заборгованість (а. с. 16-19).
При таких обставинах суд знаходить позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав обгрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12 Закону України „Про охорону дитинства", ст. 59 Закону України „Про освіту", ст.ст.141, 164, 165 СК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,
вирі ш и в:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана на протязі 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.