13 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону», третя особа - державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року,
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що наказом від 4 квітня 2013 року він був прийнятий на посаду начальника відділу з підготовки та супроводження проектів в державному підприємстві «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону». Зазначає, що наказом державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України від 12 травня 2014 року та наказом відповідача від 12 травня 2014 року його призначено на посаду заступника директора з реалізації проектів на зазначеному підприємстві. 6 лютого 2015 року позивач подав заяву про звільнення на ім'я Голови державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Євтушенко С.А., за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, датою звільнення вказано 23 лютого 2015 року. Позивач неодноразово з'являвся на підприємстві, зокрема, 23 лютого 2015 року, 3 березня 2015 року для ознайомлення з наказами про звільнення, проведення повного розрахунку та отримання трудової книжки, проте з наказами про звільнення так і не був ознайомлений і трудової книжки не отримав. Проведено лише розрахунок із заробітної плати. Вважає, що дії відповідача є незаконними, порушують вимоги трудового законодавства, тому просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати видати трудову книжку з внесенням запису про дату звільнення, нарахувати та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 24 лютого 2015 року по день ухвалення рішення суду та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 64 тис. грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Зобов'язано державне підприємство «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» видати ОСОБА_3 трудову книжку з внесенням запису про звільнення. Стягнуто з державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 93 230 грн 34 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі державне підприємство «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з урахуванням норм ст. ст. 3, 47, 48, 116, 233, 235 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників виходив з того, що факт вилучення особових справ працівників у ході обшуку, проведеного 30 вересня 2014 року, не звільняє відповідача від обов'язку виконати вимоги, передбачені ст. ст. 48, 235 КЗпП України.
Колегія суддів вважає, що такі висновки судів є правильними, ґрунтуються на нормах матеріального права та узгоджуються з нормами процесуального права.
Судами установлено, що 4 квітня 2013 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду начальника відділу з підготовки та супроводження проектів ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону».
12 травня 2014 року ОСОБА_3 переведений на посаду заступника директора з реалізації проектів ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону».
Відповідно наказу від 9 лютого 2015 року № 67/к ОСОБА_3 звільнено 23 лютого 2015 року з посади заступника директора з реалізації проектів ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви ОСОБА_3, листа-подання від 6 лютого 2015 року № 20.
Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення.
Зазначених вимог закону відповідач не виконав і належним чином оформлену трудову книжку позивачу не видав. При цьому зазначив, що 30 вересня 2014 року старшим слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві Мельником Я.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 6 червня 2014 року за № 12014100000000845, проведено обшук та вилучено документи підприємства, зокрема, особові справи працівників ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону», у тому числі вилучено особову справу ОСОБА_3 Станом на 23 лютого 2015 року особові справи працівників підприємства включно з трудовими книжками цих працівників Головним управлінням МВС України не повернуто.
Таким чином, відповідач зазначив, що порушення права позивача на отримання трудової книжки відбулось не з вини підприємства.
Проте положення ст. 47 КЗпП України визначають зобов'язання власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та обшук, проведений 30 вересня 2014 року, не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання такого обов'язку.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законні й обґрунтовані рішення, подані касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону» відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 7 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик