13 квітня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
КоротунаВ.М., Мазур Л.М., НагорнякаВ.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2016 року,
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс фінанс») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «Платинум банк» 14 лютого 2012 року, яка утворилась станом на 27 червня 2015 року у сумі 9 250 грн, у тому числі, 6 707 грн 20 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 1 774 грн 10 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом та 768 грн 80 коп. - пені. Позивач зазначав, що набув права вимоги на підставі укладеного з ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу, якому право вимоги перейшло на підставі договору факторингу від ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс».
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2016 року рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.
У касаційній скарзі ТОВ «Кредекс фінанс», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 14 лютого 2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір з обслуговування кредитної картки та страхування життя позичальника № 174/4834CLPS2.
ПАТ «Платинум Банк» надано ОСОБА_4 кредитні кошти у розмірі 6 884 грн 52 коп. на строк 30 місяців, із фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 36,00 % річних, комісія за надання кредиту 180 грн, комісія за обслуговування кредиту 207 грн, з кінцевою датою повернення 14 серпня 2014 року.
На підставі договору факторингу № 20120726-Г від 26 липня 2012 року ПАТ «Платинум Банк» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК Бізнесфінанс».
ТОВ «ФК Бізнесфінанс» на підставі договору факторингу № 2 від 08 жовтня 2012 року відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».
ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу № 1/15-ФКю від 08 травня 2015 року відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «Кредекс Фінанс».
За період з 14 лютого 2012 року по 27 червня 2015 року відповідачем всього сплачено 1 тис. грн на користь ПАТ «Платинум Банк».
Останній платіж відповідачем здійснено 01 квітня 2012 року, а нарахування відсотків та/або інших платежів зупинено 25 липня 2012 року під час відступлення права вимоги від ПАТ «Платинум Банк».
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Кредекс фінанс» не надало суду доказів повідомлення ОСОБА_4 про перехід до товариства права вимоги за кредитним договором.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив із того, що ТОВ «Кредекс фінанс» не надано суду належних і допустимих доказів своїх вимог, зокрема, первинного договору факторингу, за яким перейшло право вимоги до ОСОБА_4 від ПАТ «Платинум банк» до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а також додатку до цього договору, у якому зазначено розмір грошової вимоги, яку відступлено щодо ОСОБА_4
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судом не вбачається.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
В.М. Коротун Л.М. Мазур В.А. Нагорняк