іменем україни
06 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В.,Дем'яносова М.В.,Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року,
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі − ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 14.11901 від 04 червня 2007 року та додаткового договору до нього ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 74 055,14 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 червня 2017 року.
24 червня 2011 року між ОСОБА_6, ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір про переведення боргу, згідно якого за договором № 14.11901 від 04 червня 2007 року та додатковим договором до нього було замінено боржника з ОСОБА_6 на ОСОБА_4 Останній зобов'язався надалі виконувати умови кредитного договору № 14.11901 від 04 червня 2007 року та додаткового договору до нього.
Натомість, у порушення умов договору ОСОБА_4 зобов'язання належним чином не виконує. У зв'язку з чим, станом на 16 грудня 2014 року ОСОБА_4 має заборгованість в сумі 54 484,87 долар США, яка складається з наступного: 49 241,73 доларів США − заборгованість за кредитом; 1 953,89 доларів США − заборгованість по процентам за користування кредитом; 613,78 доларів США − пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 85,00 доларів США − штраф (фіксована частина); 2 590,47 долар США − штраф (процентна складова).
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором банк та відповідачі 24 червня 2011 року уклали додатковий договір до договору іпотеки № 14.11901/1, за умовами якого відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будівлю магазину загальною площею 178,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 505 000 грн.
Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням уточнення позовних вимог, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14.11901 від 04 червня 2007 року, в розмірі 54 484,87 доларів США, що за курсом 11,71 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16 липня 2014 року складає 637 666 грн 52 коп., звернути стягнення на будівлю магазину загальною площею 178,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 14.11901/1 від 04 червня 2007 року та додаткового договору до нього) ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості, що утворилася за кредитним договором № 14.11901 від 04 червня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4, станом на 16 грудня 2014 року у розмірі 49 241,73 доларів США, що еквівалентно 637 666 грн 52 коп., яка складається з заборгованості за кредитом − 49 241,73 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом − 1 953,89 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором − 613,78 доларів США, а також штрафу (фіксована частина) − 85,00 доларів США, і штрафу (процента складова) − 2 590,47 доларів США, звернути стягнення на будівлю магазину, загальною площею 178,40 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, по 1/2 частині кожному, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 24 червня 2011 року за реєстраційним № 1854, із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», з правом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі іпотечного договору від 04 червня 2007 року та додаткового договору до нього від 24 червня 2011 року предмета іпотеки, з укладанням від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 лютого 2015 року в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки змінено, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не меншою ніж 505 000 грн, що зазначена у іпотечному договорі № 14.11901/1 від 04 червня 2007 року.
В іншій частині рішення по цій справі залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що наявні підстави передбачені Законом України «Про іпотеку» для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки судами встановлено наявність заборгованості, яка утворилась у результаті неналежного виконання кредитних зобов'язань.
Крім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення місцевого суду в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, оскільки відповідно до ст. 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою ст. 38 цього Закону.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 20 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.В.Маляренко
М.В.Дем'яносов
І.К.Парінова