Справа № 183/8002/15
№ 2-а/183/20/16
12 квітня 2016 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
29 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення м.Новомосковська щодо не внесення позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; зобов'язати Управління соціального захисту населення м.Новомосковська включити позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; зобов'язати Управління соціального захисту населення м.Новомосковська надати позивачу пільгу щодо сплати 50 % на оплату житлової площі, комунальних послуг, а також палива згідно Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року з 06 листопада 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03 листопада 2015 року наказом № 474 ос ГУМВС України в Дніпропетровській області, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку Збройних сил України, за п. 65 «б» (через хворобу). 06 листопада 2015 року ГУМВС України в Дніпропетровській області надано довідку № 305, відповідно до якої позивачу надано право на пільгу, а саме 50% знижку по сплаті житлової площі, комунальних послуг та електроенергії відповідно до Закону України «Про міліцію» довічно. Зазначену довідку позивач надав до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, але відповідачем відмовлено у наданні пільг та не включено позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, про що повідомлено листом № 3035 від 01 грудня 2015 року. Підставою відмови у наданні пільг, передбачених ст. 22 Закону України «Про міліцію», відповідачем зазначено те, що з 07 листопада 2015 року відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про поліцію», втратив чинність ОСОБА_5 України «Про міліцію», а тому особи, які мали право на пільги згідно з зазначеним законом, втратили право на пільги, а аналогічних норм ОСОБА_5 України «Про поліцію» не містить. Такі дії відповідача вважає неправомірними з огляду на вимоги ст.ст. 22, 58 Конституції України, те, що означеною відмовою відповідач позбавив позивача права на пільги, що є неприпустимим, оскільки позивач є пенсіонером МВС і не може бути працівником поліції. Скасування Закону України «Про міліцію» не може бути підставою для позбавлення пільг щодо сплати за комунальні послуги в розмірі 50%, оскільки за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з Законом України «Про міліцію». Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, згідно з якими частину 4 статті 22 Закону України «Про міліцію» доповнено словами: «в межах норм, встановлених законодавством», і які визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, що перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому ОСОБА_5 про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Вказали, що позивач має право на пільги і сукупний дохід його сім'ї надає право на податкову соціальну пільгу.
Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що позивач 27 листопада 2015 року надав до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська копії документів на підтвердження права пільговика та членів його сім'ї на пільги, для включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» та декларацію про доходи сім'ї пільговика для визначення права на отримання пільг на житлово-комунальні послуги. Управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, позивачу надіслано лист від 01 грудня 2015 року № 3035, згідно якого відмовлено у включенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію», у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 України «Про міліцію» 07 листопада 2015 року втратив чинність з прийняттям Закону України «Про національну поліцію». Закон України «Про Національну поліцію» від 05 липня 2015 року прийнятий майже за чотири місяці до набрання чинності, активно обговорювався у суспільстві, не передбачає для працівників поліції та колишніх працівників міліції таких пільг, як 50 відсоткова знижка на житлово-комунальні послуги. Крім того, Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято ОСОБА_5 України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено до окремих законів України ( у т.ч. до Закону України «Про міліцію») зміни, згідно з якими з 1 липня 2015 року пільги надавалися окремим категоріям пільговиків, за умови якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який давав право на податкову соціальну пільгу. Граничний розмір доходу, до якого застосовувалася податкова соціальна пільга на 1 січня 2015 року складав 1710 гривень. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №389 затверджено «Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї». З 01 липня 2015 року набрала чинності вищезазначена постанова і дія цього Порядку поширювалася на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з Законами України, а саме «Про міліцію». Крім того, при наданні позивачем необхідного пакету документів до Управління праці та соціального захисту населення, відповідачем встановлено, що середньомісячний сукупний дохід позивача та членів його сім'ї перевищував встановлену податкову соціальну пільгу у розмірі 1710 грн. в розрахунку на одну особу, тому його вимоги є безпідставними. Управління праці та соціального захисту населення не є уповноваженим органом, який надає пільги. Надання пільг, а саме - нарахування платежів за фактично надані послуги пільговим категоріям громадян, належить до компетенції надавачів послуг.
Зазначили, що Управління праці та соціального захисту населення керується виключно Конституцією України та Законами України, а також іншими нормативно-правовими актами, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», отже, існує певний алгоритм процедури включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» з 7 листопада 2015 року втратив чинність ОСОБА_5 України «Про міліцію». Таким чином, особи, які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію», зокрема, звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, з 7 листопада 2015 року втратили право на пільги. У зв'язку з цим доручено Державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» внести зміни до програмного забезпечення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, у тому числі щодо надання можливості автоматизованого закриття указаних категорій в картках пільговиків. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 18 листопада 2015 року №1906/5/75-15 та у зв'язку з втратою чинності з 07 листопада 2015 року Закону України «Про міліцію» розроблено програмне забезпечення для автоматичного закриття електронних карток пільговиків. Якщо власник картки є пільговик з кодом категорії 75 «Міліціонер на пенсії», тоді картка автоматично закривається датою 07 листопада 2015 року та кодом причини зняття 14 - «Втрата статусу». Внаслідок цього в блоці «Категорії» встановлено контроль, яким унеможливлено внесення категорій пільговиків з кодом 75 «Міліціонер на пенсії».
Заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Сторонами у справі визнано, матеріалами справи підтверджено що позивач працював в органах Міністерства внутрішніх справ України мав спеціальне звання майор міліції по 03 листопада 2015 року, звільнився з органів внутрішніх справ України у зв'язку з хворобою за п.65 «б» Закону України «Про міліцію» /а.с.6/.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довідки від 06 листопада 2015 року № 83/36005 позивач і члени його сім'ї мають право відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №583-ХІІ на 50-процентну знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива /а.с.7/.
27 листопада 2015 року позивач надав до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги, для включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» та декларацію про доходи сім'ї пільговика для визначення права на отримання пільг на житлово-комунальні послуги.
Листом відповідача від 01 грудня 2015 року № 3035 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для включення заявника до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» на підставі того, що відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію» з 07 листопада 2015 року втратив чинність ОСОБА_5 України «Про міліцію». Таким чином, особи які мали право на пільги згідно із Законом України «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції) з 07 листопада 2015 року втратили право на пільги /а.с.8/.
Позивач, не погодившись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з позовом.
Розглядаючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення було врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - ОСОБА_5 №565-ХІІ), згідно частин 1 та 2 статті 22 якого передбачалося, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Редакцією Закону №565-ХІІ, що діяла до 01 січня 2008 року було передбачено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом (ч. 4, 6 ст. 22 Закону).
Підпунктом «в» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в ОСОБА_5 України «Про міліцію» статтю 22 частину 7 доповнено словами: «за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Однак, зміни, внесені підпунктом «в» підпункту 1 пункту 68 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
В наступному, пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII у статті 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 1 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII у Законі України «Про міліцію» частину сьому статті 22 викладено у такій редакції: «Установити, що пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
У зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову №389, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (набрав чинності з 01 липня 2015 року). Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
Таким чином, до 01 липня 2015 року чинним законодавством встановлювалось право певного кола осіб відповідно до Закону України «Про міліцію» на отримання 50-процентної знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Механізм реалізації вказаного права підзаконними нормативно-правовими актами не встановлювався. З набранням чинності Законом України №76-VIII внесено зміни до Закону України «Про міліцію», за змістом яких право на отримання працівниками міліції та членами їх сімей, а також працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, 50-відсоткової знижки плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо збережено, за змістом і колом осіб не звужено. Між тим, законодавцем встановлено умову, за наявності якої вказана пільга призначається, а саме: якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Кабінетом Міністрів України на виконання зазначеної норми закону затверджено механізм реалізації права на отримання зазначеного виду пільг, яким врегульовано в тому числі види доходів, які враховуються до складу сукупного доходу сім'ї пільговика.
Згідно пункту 3 Порядку №389, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
У відповідності до п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень (стаття 7 Закону).
В наступному, відповідно до пунктів 1 та 5 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію», з 07 листопада 2015 року втратив чинність ОСОБА_5 України «Про міліцію».
Позивач звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення 27 листопада 2015 року, тобто після вступу в дію Закону України «Про Національну поліцію». ОСОБА_5, в частині втрати чинності Закону України «Про міліцію» не скасовувався та не змінювався, Конституційним Судом України не конституційним не визнавався, а отже відмова відповідача у включенні позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію» є правомірною, вчиненою на підставі норм діючого законодавства.
Водночас, 23 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято ОСОБА_5 України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII, у відповідності до п.3 якого, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим і третім такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Таким чином, при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, тому в даному випадку мають застосовуватись норми Закону України «Про міліцію» зі змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».
З урахуванням вказаних вище норм, з 01 липня 2015 року по 07 листопада 2015 року та з 29 грудня 2015 року (дата набрання чинності Закону від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) і станом по день розгляду справи в суді, податкова соціальна пільга (у спірних правовідносинах - 50-відсоткова знижка плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо) застосовується виключно за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує суму 1710 гривень.
З урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження складу сім'ї позивача вбачається, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача з розрахунку на 1 особу в контексті у відповідності до п.п.4, 5 Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 за 6 місяців до дати звернення із заявою про надання пільги становить 1982,25 грн. ((28052,54 грн. / 6) + (7628,00 грн. / 6) / 3 особи).
За таких обставин, оскільки сукупний розмір доходу сім'ї позивача станом на день звернення до відповідача із заявою про внесення до реєстру та надання пільги не перевищував суму в розмірі 1710 гривень, у відповідності до діючих на час звернення законодавчих актів, та на час розгляду справи в суді дії відповідача є правомірними і підстави для задоволення позову відсутні.
Оцінюючи доводи позивача на неприпустимість звуження змісту і обсягу пільг, компенсацій та гарантій, наданих громадянам України, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.
Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При цьому, оскільки положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року N 76-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №389 не скасовувались та не конституційними не визнавались, підстав для задоволення позову суд не вбачає, а дії відповідача вчинені в межах наданої компетенції, згідно вимог законодавства і порушень прав та законних інтересів позивача діями відповідача суд не вбачає.
Водночас, суд не може прийняти до уваги обґрунтування відповідачем підстави відмови у включенні позивача до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про міліцію», посилання на наявність спеціального програмного забезпечення, у відповідності до якого системним забезпеченням проводиться автоматичне закриття електронних карток пільговиків з кодом категорії 75 «Міліціонер на пенсії» з причиною зняття 14 - «Втрата статусу» та відсутність іншої діючої категорії для включення пільговика, оскільки означене пояснення невиконання положень Закону, з огляду на прийняття 23 грудня 2015 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII, є неправомірною, не обґрунтованою та безпідставною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158, 160 - 163 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова в повному обсязі складена 15 квітня 2016 року.
Суддя Д.О. Парфьонов