Справа № 201/1116/16-ц
2/201/1115/2016
/заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України/
06 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
за участю секретаря Пєронкова М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території, -
Позивач звернуся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач є власником квартири № 37 в будинку № 1 по бул. Зоряний в м. Дніпропетровську та повинен сплачувати платежі з утримання будинку та прибудинкової території. В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за період з березня 2009 року по грудень 2015 року виникла заборгованість по платежам з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 8 923, 87 грн., про повідомлявся відповідач. Однак зазначена заборгованість не погашена. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача 8 923, 87 грн. та судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідившита перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» видатки та утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання. Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачується на банківський рахунок об'єднання.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку №1 за адресою: м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний від 28 лютого 2006 року створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряний».
ОСОБА_2 є власником квартири № 37 в будинку № 1 по бул. Зоряний в м. Дніпропетровськута користується житлово-комунальними послугами з утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідач, як власник квартири № 37 в будинку № 1 по бул. Зоряний в м. Дніпропетровську зобов'язаний утримувати спільне майно, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги (до яких відповідно до п. І ч. 1 ст. 13 цього ж закону віднесено і послуги з обслуговування та утримання будинку та прибудинкової території) у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно п. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року власники та наймачі квартир багатоквартирних будинків повинні вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за утримання будинку та прибудинкової території щомісячно не пізніше 10 числа наступного, за оплачуваним місяцем.
Частиною 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: укласти з виконавцем договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом.
Відповідно до положень ст. 22 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом. За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні.
Статтею 23 зазначеного Закону передбачено, що Власник приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання. Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об'єднання. Ця частина комунальних послуг надається об'єднанню як кінцевому споживачеві.
В зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно здійснює оплату платежів за утримання будинку та прибудинкової території, за період з березня 2009 року по грудень 2015 року виникла заборгованість в сумі 8 923, 87 грн.
Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача до відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з того, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем зобов'язань, покладених на нього законом щодо вчасного внесення плати за надання комунальних послуг та витрат з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_2 по сплаті за надання таких послуг станом на грудень 2015 року становить 8 923, 87 грн.
Крім цього на підставі ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд
Позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряний» (ЄДРПОУ 34314687) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 8 923, 87 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зоряний» (ЄДРПОУ 34314687) судовий збір у розмірі 1 378 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя С.О.Демидова