14 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Сімоненко В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда
від 2 вересня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2016 року в справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у
м. Кіровограді до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,
Кіровський районний суду м. Кіровограда рішенням від 2 вересня
2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року, позов задовольнив, постановив стягнути з ОСОБА_4 на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді кошти в розмірі 109 тис. 549 грн
76 коп.
Колегія суддів судової палати у цивільних в справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 1 лютого 2016 року касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції відхилила, оскаржувані судові рішення залишила без змін.
24 березня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 2 вересня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статей 1212, 1215 Цивільного кодексу України.
На обґрунтування підстави перегляду вказаних судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявниця посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня, 27 травня та 7 жовтня
2015 року, в яких, на її думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних рішеннях, застосовано вказані норми матеріального права.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Постановляючи ухвалу від 1 лютого 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявниця, касаційний суд, залишивши без змін рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, погодився з їхніми висновками про те, що відповідачка безпідставно набула спірні кошти, оскільки розуміла (повинна була розуміти) неправомірність їх нарахування на підставі наданої нею довідки, яка містила неправдиві відомості.
Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня, 27 травня та 7 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції, залишивши без змін оскаржувані судові рішення, зазначив, що позивачі не довели недобросовісності набуття отриманих відповідачами коштів.
Отже, порівняння наведених судових рішень із судовими рішеннями, про перегляд яких подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим регулюванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді до ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 2 вересня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 5 листопада 2015 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
В.І. Гуменюк
В.М. Сімоненко