11 квітня 2016 р.Справа № 612/598/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 11.02.2016р. по справі № 612/598/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці Державної фіскальної служби України
про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
25.09.2015 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної Фіскальної служби України в якому просила суд скасувати постанову про порушення митних правил №140/80700/15 від 08.09.2015 року, згідно якої, на підставі ч.3 ст.470 Митного Кодексу України, (надалі - МК України) її притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає постанову незаконною, та такою що не відповідає вимогам закону, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інших обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім цього, вважає, що оскаржувана постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її неправомірних дій, а тому вона підлягає скасуванню.
Постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 11.02.2016 року позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №140/80700/15 від 08 вересня 2015 року, задоволено.
Постанову у справі про порушення митних правил №140/80700/15 від 08 вересня 2015 року, винесену т.в.о. заступника начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України Гриценком Сергієм Михайловичем, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень, скасовано.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 01.12.2014 року через митний пост «Гоптівка» Харківської митниці, ввезла на митну територію України автомобіль «Volkswagen Touareg», з реєстраційним знаком НОМЕР_1, VIN:НОМЕР_2 (надалі - автомобіль «Volkswagen Touareg»), який зареєстрований у Республіці Литва та перебуває у митному режимі «транзит».
11.12.2014 року позивачем було подано заяву до Харківської митниці, в якій вказано про неможливість виконання транзитного переміщення транспортного засобу у зв'язку з викраденням у неї паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон. На доказ цього вона надала копію талона-повідомлення №4 від 08.12.2014 року про прийняття заяви про викрадення, виданого Цюрупинським РВ УМВС в Херсонській області(а.с.33).
При ввезені транспортного засобу ОСОБА_1 01.12. 2014 року було подано митну декларацію де вказано напрямок переміщення - «Росія - Польша- Австрія» з якою вона була ознайомлена. Крім того нею було надане письмове зобов'язання про вивезення зазначеного автомобіля з митної території України в строк встановлений МК України.
11.03.2015 року Харківська митниця, для перевірки повідомлення ОСОБА_1, зверталася з листом до Цюрупинського РВ УМВС України в Херсонській області, яким листом від 13.03. 2014 року їм було повідомлено що ОСОБА_1 дійсно 08.12. 2014 року зверталася до цього відділу міліції з заявою про викрадення грошей та документів. Цей факт було внесено до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №7467. ОСОБА_1 було видано талон -повідомлення №4. В подальшому цей факт внесений слідчим до ЄРДР за №2014230240002995, а потім провадження закрите.
16.09.2015 року надійшов поштовий лист в якому вона виявила постанову Харківської митниці №140/8700/15 від 08.09.2015 року, згідно з якою її було визнано винною у вчиненні митного правопорушення за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративний штраф у розмірі 8500,00 грн. (надалі Постанова №140/8700/15) (а.с.8-10).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови про порушення митних правил №140/80700/15 від 08.09.2015 року відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 28 ч.1 ст. 4 МК України митні правила це - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч. 2 ст.458 МК України, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Частинами 1 та 2 ст. 459 МК України визначено, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Частиною 1 стаття 466 МК України «Забезпечення законності у разі застосування адміністративних стягнень до порушників митних правил» визначено, що адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.497 МК України у провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Частинами 1 ст. 526 МК України визначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за це порушення, та /або її представника.
Згідно ч.2 ст. 526 МК України, про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
При цьому в ч. 4 ст. 526 МК України, закріплене таке правило, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 11.03. 2015 року № 20-70-26-03/26/946 ОСОБА_1 викликалася до Харківської митниці на 11.00 год. 19.03.2015 року з метою встановлення наявності чи відсутності у її діях ознак порушення митних правил. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення цей лист нею отримано особисто 17.03.2015 року. (а.с.70-72).
25.03.2015 року ОСОБА_1 було повторно направлено листа №2070-26-03/26/1193 з проханням прибути до митниці на 01.04.2015 року який нею отримано особисто 02.04.2015 року. (а.с.68,69).
Таким чином, 19.03.2015 року питання щодо ОСОБА_1 не розглядалося і його розгляд було відкладено до 01.04.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи,
02 квітня 2015 року головний державний інспектор аналітично-пошукового відділу УАР та ПМП Харківської митниці ДФС Ярещенко Ю.В., у відсутність ОСОБА_1, її захисника та інших осіб, встановив наявність в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України. Зазначено, що розгляд справи відбудеться 30 квітня 2015 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні митниці. На протоколі є надпис від руки що копія протоколу направлена поштою 03.04. 2015 року №20-70-26-03/261411(а.с.64-66).
Матеріали справи містять копію листа від 03.04. 2015 року №20-70-26-03/261411 в першому абзаці якого вбачається, що митницею ОСОБА_1 направляється примірник протоколу про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України але не від 02 квітня 2015 року, а від 31 березня 2015 року(а.с.67).
Таким чином, аналізуючи наведене, слід зазначити, що 19 березня 2015 року та 01 квітня 2015 року - дати на які викликалася ОСОБА_1 для розгляду питання про наявність її діях складу адміністративного правопорушення, розгляд цього питання не відбувся. Воно розглянуте 02 квітня 2014 року зі складенням відповідного протоколу. Доказів виклику ОСОБА_1 на цю дату до Харківської митниці матеріали справи не містять.
Крім того, листом від 03.04.2015 року №20-70-26-03/261411, стверджується, що зазначений вище Протокол складено 31 березня 2015 року а не 02 квітня 2015 року. Доказів про виклик ОСОБА_1 до митниці на 31.03.2015 року матеріали справи також не містять.
Згідно ст. 494 МК України особа яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил має право бути присутньою при складенні протоколу про порушення митних правил.
Протокол про порушення митних правил є доказом у справі (п.1 ч.1 ст. 494 МК України).
Отже присутність особи, щодо якої розглядається питання про можливість складення протоколу про притягнення до відповідальності при складенні цього протоколу, має важливе значення.
Зокрема ч.1 ст. 498 МК України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Не будучи своєчасно повідомленою про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізувати зазначені вище права в тому числі і право скористатися юридичною допомогою захисника (адвоката).
Як вбачається з матеріалів справи, на фотокопіях рекомендованих поштових повідомлень працівником відділення поштового зв'язку зроблена відмітка що вони вручені особисто ОСОБА_1 але її підпис відсутній (а.с.69, 72). Крім того ці повідомлення не містять жодної інформації про те, що саме надсилалося адресату.
Таким чином, 08.09.2015 року Постанову № 140/80700/15 про порушення ОСОБА_1 вимог ч.3 ст. 470 МК України винесено у відсутність ОСОБА_1 яка належним чином не була повідомлена про розгляд справи, не заявляла клопотання про такий розгляд у її відсутність чи про відкладення розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при винесенні постанови про порушення митних правил №140/80700/15 від 08.09.2015 року відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Близнюківського районного суду Харківської області від 11.02.2016 року по справі № 612/598/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Близнюківського районного суду Харківської області від 11.02.2016р. по справі № 612/598/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 15.04.2016 р.