Справа: № 810/5828/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
13 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
при секретарі: Бродацькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -
ТОВ "Ексімтрейд" звернулись до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2015 року № 100250001/2015/000071/1 про коригування митної вартості товарів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київська міська митниця подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що у грудні 2015 року ТОВ "Ексімтрейд" здійснювали ввезення на територію України товару (чай кенійський чорний ферментований байховий нефасований дрібний), придбаного у компанії PROMINVEST UNION LLC (США) на підставі контракту від 01.07.2005 № 804-002, митне оформлення якого здійснювалось через Київську міську митницю ДФС.
Відповідно до умов контракту продавець поставляє товар на умовах СІР Київ та/або DAF кордон України.
З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію від 09.12.2015 № 100250001/2015/016502 на суму 84935,00 доларів США.
Вказану митну вартість товару декларант визначив за основним методом - за ціною договору.
До митної декларації ТОВ "Ексімтрейд" також додали пакет документів, необхідних для розмитнення товару, а саме: міжнародну автомобільну накладну; коносамент; рахунок-фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) та доповнення до договору (контракту); разову (індивідуальну) ліцензію на здійснення зовнішньоекономічної операції; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; сертифікат про походження товару форми "А".
09.12.2015 року товариство отримали лист про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами розгляду поданих документів митницею було прийнято рішення від 09.12.2015 року № 100250001/2015/000071/1 про коригування митної вартості товару та картку відмови № 100250001/2015/000172.
Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Стаття 53 визначає перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
В силу положень частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Разом з цим, якщо такі документи, містять розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 у справі № К/9991/89900/11.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на необхідність надання додаткових документів у зв'язку з такими обставинами: ТОВ "Ексімтред" не надали страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, хоча згідно з умовами поставки такі документи мали бути оформленні.
На спростування таких доводів колегія суддів зазначає, що умовами імпортного контракту від 01.07.2005 № 804-002, укладеного між компанією Prominvest Union, LLC (США) (продавець) і позивачем (покупець), передбачено, що продавець поставляє товар покупцю на умовах CIP Київ та/або DAF кордон України згідно з Інкотермс 2000.
У даному випадку поставка товару здійснювалась за умовами CIP.
Умови поставки CIP «Carriage and Insurance Paid to ...» (Фрахт/Перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення) означають, що продавець має доставити товар названому ним перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого місця призначення. Згідно з умовами CIP на продавця також покладається обов'язок із забезпечення страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Відповідно, продавець укладає договір страхування та сплачує страхові внески.
Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIP витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і закладаються ним у контрактну ціну товару.
Страхування товару на умовах поставки CIP не є обов'язком покупця.
Аналогічна позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 року К/800/29050/15, від 16.06.2015 року К/800/19044/15, від 16.12.2015 року К/800/50753/14.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що Митним органом конкретно не було витребувано бухгалтерську інформацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, або інші конкретні документи страхування.
З поданої товариством митному органу декларації вбачається, що витрати на страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.
Отже, твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, зокрема, відомостей про витрати на страхування, не відповідають фактичним обставинам.
Київська міська митниця у свої апеляційній скарзі також посилаються на той факт, що при порівнянні заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних товарів та з довідковою інформацією виявлено заниження ТОВ "Ексімтрейд" митної вартості.
Такі доводи колегія суддів оцінює критично, з огляду на таке.
Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом.
Автоматизована система з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
При цьому, безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.
Тому, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано товариством, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів,оскільки законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/800/67953/14.
Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, в той час як в силу ч. 2 ст. 71 КАС України саме на Київську міську митницю як на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення.
Враховуючи викладене, Київським окружним адміністративним судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, а тому постанова суду не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 199, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.