Справа № 277/157/16-ц
Номер рядка звіту 26
Іменем України
"14" квітня 2016 р. смт. Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Греська В.А.
при секретарі Сорока М.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчине справу за позовом ПАТ комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №ZRXWRK04865241 від 24.02.2006 року в сумі 20472,87 грн., яка складається з 1540,63 грн. - заборгованості за кредитом, 7240,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 742,40 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 9498,41 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 951,09 грн. - штрафу (процентна складова) та судовий збір в розмірі 1378 грн., мотивуючи тим, що відповідно до укладеного кредитного договору №ZRXWRK04865241 від 24.02.2006 року позивач отримав кредит у розмірі 5155,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.
Позивач зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.
Відповідач зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав і станом на 18.01.2016 року має заборгованість в сумі 20472,87 грн., яка складається з 1540,63 грн. - заборгованості за кредитом, 7240,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 742,40 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 9498,41 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 951,09 грн. - штрафу (процентна складова).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що що під час перебування в зоні АТО, після відкриття карткового рахунку у «ПриватБанку», бачив, що з карткового рахунку були зняті кошти, оскільки була різниця з іншими військовослужбовцями в сумі отриманих коштів. Після отримання позовної заяви, доданих матеріалів стало відомо, що вказані кошти були автоматично зняті позивачем. Після повернення із зони АТО в 2015 році не звертався із з'ясуванням про встановлення осіб, якими зняті кошти з його карткового рахунку. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 24.02.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №ZRXWRK04865241, відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти на строк до 23.02.2009 року включно, у вигляді строкового кредиту у розмірі 5155,00 грн. для купівлі ТНС зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
Із договору №ZRXWRK04865241 від 24.02.2006 року слідує, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 19 по 24 число кожного місяця позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 249,55 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.
Відповідно до п.2.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язується погашати кредит у порядку, сумах і строки, передбачені п.1.1. цього договору, де вказано, що банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у ПриватБанк рахунок №26004055901347 ПП ОСОБА_3 на строк до 23.02.2009 року.
Пунктом 2.2.5 кредитного договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати кошти із своїх поточних рахунків у валюті кредиту у межах сум, які підлягають сплаті банку за цим договором при настанні строків платежів.
З п.5.1 кредитного договору слідує, що він діє в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Згідно п.4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених договором, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення платежу.
Судом встановлено, що 16, 23 травня, 06, 24 червня 2014 року позивачем автоматично знято кошти з карткового рахунку відповідача, який не оспорив факт зняття коштів, що свідчить про визнання ним свого боргу.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково і станом на 18.01.2016 року має заборгованість в сумі 20472,87 грн., яка складається з 1540,63 грн. - заборгованості за кредитом, 7240,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 742,40 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 9498,41 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 951,09 грн. - штрафу (процентна складова).
При укладанні договору про надання споживчого кредиту кредитодавець взяв зобов'язання надати та надав відповідачу кошти, який зобов'язався повернути їх разом із нарахованими відсотками.
Цивільним кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546).
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, або навпаки, сторони можуть домовитися про їх зменшення, якщо це допускається законом.
Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані положення Цивільного кодексу про зобов'язання та договір та в ч.2 ст.627 ЦК України щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ст.18 ч.ч.1, 2 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Права споживача вважаються порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
За таких обставин суд приходить до висновку, що розмір нарахованої неустойки (пені) за договором є явно завищеним та не відповідає передбаченим ст.3 ч.6, ст.509 ч.3, ст.627 ЦК України засадам добросовісності, розумності та справедливості як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, оскільки перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
В зв'язку з цим суд застосовує відповідно до ст.258 ЦК України річний строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, яка відповідно до розрахунку заборгованості за договором №ZRXWRK04865241 від 24.02.2006 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_2, станом на 18.01.2016 року становить з 24.06.2014 року по 18.01.2016 року - 325 грн. 90 коп.
З урахуванням визначеної судом пені, зменшується розмір 5% штрафу (процентної складової) розмір якого становить 492,46 грн.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 11, 212, 258, 509, 525, 526, 551, 627, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 23.12.1979 р. н., жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору №ZRXWRK04865241 від 24.02.2006 року в сумі 10841 (десять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 73 коп., яка складається 1540,63 грн. - заборгованості за кредитом, 7240,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 742,40 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 325,90 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штрафу (фіксована частина), 492,46 грн. - штрафу (процентна складова) та сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн., а всього кошти в сумі 12219 (дванадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 73 коп., відмовивши в решті позовних вимог за безпідставністю.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: ОСОБА_4