Справа №295/6446/15-к
Категорія 20
1-кп/295/110/16
24.03.2016 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження № 120150600200000821 від 10.02.2015 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 21.11.2000 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 229-6 ч. 2 КК України (1960 року) до позбавлення волі на 2 роки з застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 1 рік із сплатою штрафу в розмірі 170 гривень;
- 23.01.2001 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 229-6 ч. 2, ст. 229-20 ч. 2, ст. 42 ч. 1 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 2 роки з примусовим лікуванням від наркоманії;
- 17.04.2004 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці;
- 17.08.2007 Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 315 ч. 2, ст. 307 ч. 2, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці,
по обвинуваченню за ст. 187 ч. 4 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_2 , не працюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 10.03.2000 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 141 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією ? частини майна;
- 24.05.2006 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 15 ч. 3, 186 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;
- 10.03.2015 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 125 ч. 1, ст. 128, 70 КК України до обмеження волі на строк 1 рік,
по обвинуваченню за ст. 187 ч. 4 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілого ОСОБА_11 ,
обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , -
09.02.2015 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , перебуваючи в сквері на перехресті вул. Лятошинського та вул. Небесної Сотні в м. Житомирі помітили раніше невідомого ОСОБА_11 ..
В цей час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_13 та ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на напад, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, який зазнав нападу з метою заволодіння майном, яке належить ОСОБА_11 поєднаний із заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на напад, поєднаний з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу з метою заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 нанесли декілька ударів невстановленим предметом по голові ОСОБА_11 , чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: масивного крововиливання м'яких тканин голови в лобно-тім'яно-потиличних ділянках, двох забійних ранах на волосистій частині голови зліва, уламкового перелому лівої тім'яної кістки із зміщенням уламків в порожнину черепу та лінійні переломи тім'яної-потиличної кістки зліва, луски скроневої кістки із наявними гострими епідуральними гематомами (гематоми над твердою мозковою оболонкою) на рівні та позаду уламкового перелому тім'яної кістки зліва, субарахноїдальний крововилив в борознах лівої тім'яної частки головного мозку, що призвело до розвитку сенсорно-моторної афазії (порушення в ділянці центрів мови головного мозку) та правобічного геміпарезу (неповний параліч м'язів одної половини тіла із зниженням сили), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення та після чого заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Sony Ericsson», ІМЕІ НОМЕР_1 , вартістю 836 грн. 36 коп., в якому знаходилася сім-карта мобільного оператору «Київстар», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, гаманцем чорного кольору, який для потерпілого матеріальної цінності не становить та в якому знаходилися грошові кошти в сумі 400 грн..
Після цього, ОСОБА_13 разом із ОСОБА_12 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишили, та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 1236 грн. 36 коп..
Своїми умисними діями, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбої), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені не визнали своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм дій.
Обвинувачений ОСОБА_12 вказав, що він разом з ОСОБА_16 9 лютого 2015 р. були у сквері хвилин 30, побачили чоловіка, який був у стані алкогольного сп'яніння, це був потерпілий. Він почав приставати до дівчат, ОСОБА_16 з ним подрався, а він ще й забирав того з бійки, потім пішли зі скверу, а потерпілий залишився.
Обвинувачений ОСОБА_13 також вказав, що зустрівся з ОСОБА_17 у сквері, коли вигулював собаку, спілкувалися. Це було 9 лютого десь о 20 годині. В сквері з'явився п'яний потерпілий, був без головного убору, одягнутий у темні куртку та штани, в руках не було нічого, ні з ким не розмовляв. Потім почав приставати до дівчат, які сиділи на лавці за метрів 10-15. Вони з ОСОБА_17 йшли додому, він, проходячи біля чоловіка, зробив йому зауваження, проте той встав, заправився та кинувся битися до нього руками, так як ОСОБА_18 стояв до нього спиною - штовхнув його в спину. Тоді він наніс лівою рукою удар потерпілому, бачив кров у потерпілого, потім почали наносити удари один одному, разом впали на землю. Встаючи він декілька разів стукнув потерпілого по голові кулаком, потерпілий намагався встати, але ОСОБА_18 його забрав та вони пішли. Повернувся до скверу приблизно через дві години, там вже нікого не було, потім знайшов телефон біля лавки, який забрав, через декілька днів продав ОСОБА_19 .
Дослідивши надані докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а позиція обвинувачених пов'язана з бажанням ухилитися від відповідальності за вчинене.
Так, потерпілий ОСОБА_11 вказав, що він в той день зустрічався з товаришем, вживали спиртне, він провів товариша на маршрутку на автовокзал та повертався додому. Був вдягнутий в синіх джинсах, темно-зеленій куртці, без головного убору. В кишені куртки мав гаманець чорного кольору, було два мобільних телефони - по одному розмовляв з дружиною, а другий був у кишені куртки. Бачив у сквері людей, проте ні з ким не спілкувався. Пам'ятає, що розмовляв з дружиною, а потім відчув удар в потилицю якимось предметом, прийшов у свідомість в лікарні. Працівники міліції повернули два мобільні телефони. Лікувався в обласній лікарні більше 20 днів, в міській лікарні на Богунії - 11 днів.
Про те, що у потерпілого при собі було два телефони - зазначено також у заяві про скоєння злочину, поданої його дружиною ОСОБА_20 10.02.2015 (т. 1 а.с. 72). Один з телефонів був вилучений у свідка ОСОБА_21 , а інший - марки «Sony Ericsson» був зданий до ломбарду (а.с. 89) знайомими обвинувачених.
Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вказали, що вони компанією приблизно о 19-19.30 знаходилися біля скверу на трамвайній зупинці на розі вулиць Московської та Лятошинського. Неподалік себе побачили чоловіка, який був у нетверезому стані, він дістав телефон з кишені, в цей час інший випав на землю. Чоловік розмовляв по телефону та пішов в напрямку вулиці Київської. Цей телефон вони підняли і забрали, в послідуючому його забрали працівники міліції. Чоловік не заходив у сквер, його вони не запам'ятали, але він був один, бійки ні з ким не бачили в сквері. Не бачили і людей з собаками.
13.02.15 р. у свідка ОСОБА_21 було вилучено мобільний телефон «Самсунг», з його слів цей телефон невідомого чоловіка, що був у стані сп'яніння на розі вулиць Лятошинського та Московської в м. Житомирі (т. 1 а.с. 79).
Безпосередні свідки події ОСОБА_23 та ОСОБА_24 вказали, що знаходилися в сквері на розі вулиць Лятошинського та Московської, це був вечір, людей у сквері на лавочках не було, проте люди проходили через сквер. Бачили чоловіка, який був у нетверезому стані, розстібнутий верхній одяг, приспущені штани, що він робив не звертали особливої уваги, потім до нього ззаду підійшло двоє чоловіків, спочатку його бив один, потім вдвох. Чоловік ще намагався відбиватися, падав. Потім двоє чоловіків пішли, а потерпілий залишився на землі метрів зо три від лавки. Коли вони підійшли до нього - побачили кров, капюшон куртки був від'єднаний, перевернули його на бік, викликали швидку, намагалися говорити з потерпілим, він стогнав. Працівники швидкої забрали чоловіка. Щодо осіб, які били його, то облич їхніх не бачили, але стверджують, що били обоє, спочатку один - потім приєднався другий.
Відповідно до картки виклику швидкої медичної допомоги 9 лютого 2015 о 20.47 надійшов виклик на станцію швидкої допомоги про те, що в сквері на Лятошинського людина з травмою голови, зазначено, що викликає прохожий та вказано номер телефону (т. 1 а.с. 75), в карті виїзду швидкої зазначено, що в сквері лежить невідомий чоловік з травмами на голові (т. 1 а.с. 76), якому надана відповідна допомога та він доставлений у лікарню.
За висновком судово-медичної експертизи № 626 від 16.03.2015 (т. 1 а.с. 77) отримані потерпілим тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми утворилися від дії тупих твердих предметів (предмету) з обмеженою або невеликою циліндричною поверхнею, не могли виникнути при падінні на поверхні, за своїми морфологічними особливостями можуть відповідати часу та обставинам травми, зазначеними у постанові про призначення експертизи.
Під час огляду місця пригоди слідчим 10 лютого 2015 оглянута ділянка місцевості - сквер - та виявлені предмети - капюшон та сліди, плями бурого кольору поряд з лавкою (т. 1 а.с. 60). Зазначені докази підтвердили показання ОСОБА_23 та ОСОБА_24 щодо місця вчинення злочину, самої події та її наслідків - отримання потерпілим травми. Про те, що травма потерпілим була отримана 9 лютого підтверджується і висновком судово-медичної експертизи № 626 від 16.03.2015 (т. 1 а.с. 77).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 також підтвердила той факт, що ОСОБА_16 передзвонив їй по телефону приблизно о 21 годині, щоб винесла йому воду, розповів, що з кимось подрався, на обличчі була кров, розбив ніс. Наступного дня дізналася, що він з другом чи продали, чи поміняли телефон з їх знайомим ОСОБА_19 .
Тобто досліджені докази в своїй сукупності підтверджують, що учасниками події 9 лютого 2015 року на території скверу, розташованого на розі вулиць Лятошинського та Московської (Небесної сотні) в м. Житомирі, були обвинувачені та потерпілий, внаслідок дій обвинувачених у потерпілого виникли тілесні ушкодження у вигляді масивних крововиливів м'яких тканин голови в лобно-тім'яно-потиличних ділянках, двох забійних ранах на волосистій частині голови зліва, уламкового перелому лівої тім'яної кістки із зміщенням уламків в порожнину черепу та лінійні переломи тім'яної-потиличної кістки зліва, луски скроневої кістки із наявними гострими епідуральними гематомами (гематоми над твердою мозковою оболонкою) на рівні та позаду уламкового перелому тім'яної кістки зліва, субарахноїдальний крововилив в борознах лівої тім'яної частки головного мозку, що призвело до розвитку сенсорно-моторної афазії (порушення в ділянці центрів мови головного мозку) та правобічного геміпарезу (неповний параліч м'язів одної половини тіла із зниженням сили), які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення.
Під час нанесення ударів обвинуваченими було забрано у потерпілого мобільний телефон марки «Sony Ericsson», що теж знайшло своє підтвердження дослідженими доказами.
Те, що обвинувачені напали на потерпілого, а не він почав конфлікт з ними, підтвердили свідки, які є сторонніми особами, тобто не є зацікавленими, їх покази послідовні, взаємопов'язані між собою та іншими письмовими доказами, а тому суд кладе їх в основу доказів, що підтверджують причетність обвинувачених до скоєння злочину.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 6.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» оскільки ОСОБА_12 безпосередньо сприяв застосуванню насильства, так як теж наносив удари потерпілому, його дії також кваліфікуються за ст. 187 КК України - як розбій.
Обираючи обвинуваченим вид та міру покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особи обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання щодо обох обвинувачених - не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обох обвинувачених є рецидив злочинів.
Суд при обранні міри покарання також враховує, що обвинувачені вчинили особливо тяжкий злочин.
Обвинувачений ОСОБА_13 офіційно не працює, характеризується за місцем проживання з негативної сторони, раніше судимий за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, перебуває на обліку за станом здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_12 офіційно не працює, характеризується за місцем проживання з негативної сторони, раніше судимий, на обліку за станом здоров'я не перебуває.
Враховуючи викладені дані щодо характеристики осіб, суд вважає, виправлення та перевиховання обвинувачених можливе в умовах ізоляції від суспільства.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Sony Ericsson» - підлягає поверненню потерпілому (т. 1 а.с. 135, 160).
Процесуальні витрати за залучення експертів складають: 306 грн. 90 коп. за проведення судово-імунологічної експертизи (т. 1 а.с. 161), 614 грн. 40 коп. за проведення товарознавчої експертизи (т. 1 а.с. 162), а всього 921 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню в дольовому порядку з обвинувачених (по 460 грн. 65 коп.).
Арешт на майно обвинувачених не накладався. Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Запобіжний захід не підлягає зміні, підлягають застосуванню вимоги ст. 72 КК України.
Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України суд
Визнати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винуватими у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання:
- ОСОБА_26 за ст. 187 ч. 4 КК України - 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.
- ОСОБА_27 за ст. 187 ч. 4 КК України - 9 (дев'ять) років 3 (три) місяці позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.
Відповідно до вимог ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 10.03.2015 та визначити остаточне покарання ОСОБА_27 - 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.
Запобіжний захід обом засудженим у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання обом засудженим рахувати з 24.03.2016 р..
Зарахувати в строк відбуття покарання час знаходження під вартою з 27 лютого 2015 по день набрання вироком законної сили відповідно до вимог ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази - мобільний телефон марки «Sony Ericsson» - залишити потерпілому ОСОБА_11 ..
Процесуальні витрати за залучення експертів стягнути на користь держави з обвинувачених ОСОБА_28 та ОСОБА_29 в дольовому порядку з кожного по 460 грн. 65 коп..
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення, засудженими протягом того ж строку з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Головуюча ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2