Справа № 274/2150/16-а Провадження № 2-а/0274/51/16
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
13.04.16 р., 17:50м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1
доБердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області
прозобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 29.03.2016 р. звернувся з вказаним позовом, у якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області нарахувати йому пенсію з врахування стажу роботи на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" з 25.11.2015 р.
Ухвалою від 01.04.2015 р. за вказаною позовною заявою (адміністративним позовом) було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 13.04.2016 р. у порядку процесуального правонаступництва було замінено відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області, на його правонаступника - Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - Управління).
Управління 07.02.2016 р. подало письмові заперечення на позовну заяву, у яких просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що неврахування при призначенні ОСОБА_2 пенсії його стажу роботи на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" є правомірним, оскільки нема законних підстав вважати відповідні записи у трудовій книжці достовірними, в Державному архіві м. Києва відомостей про Мале державне науково-виробниче підприємство "Бассет" не виявлено, доказів сплати цим підприємством збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не виявлено.
Суд, розглянувши обставини, повідомлені ОСОБА_1 у позовній заяві (адміністративному позові) та Управлінням у запереченнях проти позову, вважає за можливе ухвалити судове рішення в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі (частина четверта статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом з'ясовано, що 25.11.2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою (з доданими до неї документами) про призначення пенсії.
Управління призначило ОСОБА_1 пенсію без врахування роботи на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р.
Як вбачається з листа від 03.02.2016 р.№ 2160/03-25 та письмових заперечень Управління, для врахування роботи ОСОБА_1 на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р. тому було запропоновано подати довідку, яка б це підтверджувала, оскільки відсутні підстави вважати відповідні записи у його трудовій книжці достовірними, так як вони скріплено печаткою, у відбитку якої значиться найменування УРСР, у Державному архіві м. Києва відомостей про Мале державне науково-виробниче підприємство "Бассет" не виявлено, доказів сплати цим підприємством збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не виявлено.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Крім того, частинами першою та п'ятою статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що записи про його роботу на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р. відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (у редакції, чинній на момент вчинення записів).
Посилання Управління на те, що ці записи скріплено печаткою, у відбитку якої значиться найменування УРСР, як на підставу їх неварухвання при призначенні пенсії ОСОБА_1, Суд вважає необґрунтованими, оскільки законодавство України, зокрема, Інструкція про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.1993 р. № 643 (яка була чинною на момент вчинення записів про роботу ОСОБА_1 на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет"), на яку посилається Управління у письмових запереченнях проти позову, не містить норм, згідно яких печатки підприємств, установ, організацій, які містять найменування УРСР, визнавались недійсними, так само як і не містить норм, які б зобов'язували підприємства, установи, організації протягом встановленого терміну виготовити інші печатки (без найменування УРСР).
Враховуючи викладене, Суд вважає, що трудова діяльність (робота) ОСОБА_1 на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р. підтверджена у відповідності до вимоги законодавства України, а відтак мала бути взята до уваги Управлінням при призначенні йому пенсії.
За такої обставини посилання Управління на те, що у Державному архіві м. Києва відомостей про Мале державне науково-виробниче підприємство "Бассет" не виявлено, Суд також вважає безпідставними.
Щодо посилань Управління на те, що доказів сплати Малим державним науково-виробничим підприємством "Бассет" збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не виявлено, Суд зазначає, що, по-перше, Управління не подало доказів, які б вказували на те, що це підприємство не сплачувало збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а лише посилається на відсутність таких доказів.
По-друге, навіть якщо виходити з того, що Мале державне науково-виробниче підприємство "Бассет" дійсно не сплачувало збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, то не це є підставою для неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 періоду роботи на цьому підприємстві (з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р.), зважаючи на таке.
За змістом частини першої статті 1, частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" термін "страховий стаж" визначено як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; термін "страховий стаж" у солідарній системі визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Термін "страхові внески" визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Зокрема, частиною першою статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
До страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески органами Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції (стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Таким чином страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, однак застраховані особи без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати страхувальниками, що, фактично у випадку несплати означатиме порушення рівності прав застрахованих осіб на призначення пенсії при інших рівних умовах.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 народився 24.11.1955 р. та звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії 25.11.2015 р., зважаючи на частину першу статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Суд приходить до висновку, що Управління зобов'язано перерахувати з 25.11.2015 р. його пенсію з врахуванням стажу роботи на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р.
Частиною першою статті 87, частинами першою та третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тобто на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з Державного бюджету України у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 551,20 грн.
Керуючись статтями 6, 9 - 11, 15, 17 - 20, 69 - 71, 79, 87, 94, 158 - 163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати з 25.11.2015 р. пенсію ОСОБА_1 з врахуванням стажу роботи на Малому державному науково-виробничому підприємстві "Бассет" у період з 10.11.1993 р. по 05.02.1996 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат 551,20 грн.
Роз'яснити, що:
- постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї, якщо таку скаргу не було подано;
- у разі подання на постанову апеляційної скарги вона, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження;
- апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням копії цієї скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Корбут