Справа № 158/858/16-ц
Провадження № 6/0158/31/16
13 квітня 2015 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Корецької В.В.
при секретарі Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці подання старшого державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ ОСОБА_1, погодженого начальником відділу ОСОБА_2, про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним боргових зобов'язань за рішенням суду,
Старший державний виконавець ВДВС Ківерцівського РУЮ ОСОБА_1 звернулася в суд з поданням, погодженим начальником відділу ОСОБА_2, про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним боргових зобов'язань за рішенням суду, у зв'язку з ухиленням останнього від сплати боргу.
В судове засідання заявник не з'явилася, згідно поданої до суду заяви просить розгляд подання проводити у її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 року громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, тобто коли діють неврегульовані аліментні, договірні зобов'язання чи інші (невиконані) зобов'язання, або громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням тощо.
В силу п. 18 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Порядок тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) передбачений статтею 377-1 ЦПК України і вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у ВДВС Ківерцівського РУЮ знаходиться зведене виконавче провадження №50139167/2 від 11.02.2016 року, до якого входять: виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/10868/15-ц від 09.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість в сумі 119 208,60 грн., виконавчий лист Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська №200/3617/15-ц виданий 17.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 21 083,17 грн., виконавчий лист Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська №200/3617/15-ц виданий 17.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_3 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" витрати по оплаті судового збору за подання заяви про видачу виконавчого листа в сумі 243,60 грн.
Постановою ВДВС Ківерцівського РУЮ від 11.08.2015 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження; постановою від 30.10.2015 року оголошено розшук та затримку транспортного засобу: автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, та постановою від 29.09.2015 року накладено арешт на рахунки боржника у АТ «УкрСиббанк»
З повідомлень Пенсійного фонду України від 02.02.2016 року, Державної податкової служби України від 03.02.2016 року вбачається, що боржник ОСОБА_3 пенсійних виплат не отримує та офіційних доходів немає.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 13.08.2015 року, до ОСОБА_3 застосовано обтяження - заборону відчужувати все рухоме та нерухоме майно.
Відповідно до облікової карти на зведене виконавче провадження ОСОБА_3, станом на 11.02.2016 року загальний борг останнього складає 140535,37 грн.
Однак, суд не бере до уваги твердження державного виконавця про те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх зобов'язань по виконавчих документах, оскільки як вбачається з акту державного виконавця від 11.04.2016 року, на момент виконання судових рішень, боржник ОСОБА_3 не був зареєстрований та не проживав за адресою, зазначеною у виконавчих листах, а саме: в м. Ківерці по вул. Шевченка, 21в/25, Волинської області, і доказів про адресу місця реєстрації проживання останнього, а також отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження суду надано не було.
За таких обставин суд вважає, що наведені у поданні обставини і додані до нього документи не можуть бути визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судових рішень в розумінні ст. 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та про намір боржника вибути за межі України з метою невиконання боргових зобов'язань, і не можуть бути достатньою підставою для обмеження права особи на свободу пересування, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 197, 208-210, 293, 377-1 ЦПК України, 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ ОСОБА_1, погодженого начальником відділу ОСОБА_2, про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним боргових зобов'язань за рішенням суду - відмовити.
Копію ухвали надіслати ВДВС Ківерцівського районного управління юстиції для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі скарги через Ківерцівський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а заінтересованими особами, які не брали участі у розгляді справи, протягом цього ж терміну з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька