12.04.2016 Справа № 920/464/15
Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Зайцевої І.В., суддів: Костенко Л.А., Соп'яненко О.Ю. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/464/15:
за позовом: Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради, м. Суми,
до відповідача: Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1В.(довіреність від 06.01.2016 № 22/103)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.06.2015 № 10)
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.01.2015 № 1 у справі № 02-06/42-2014.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2015 по справі № 920/464/15 у позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2015 по справі № 920/464/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2015 касаційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 09.07.15 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.15 у справі № 920/464/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
04 січня 2016 року матеріали справи № 920/464/15 надійшли до господарського суду Сумської області.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.01.2016 справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.01.2016 справу № 920/464/15 призначено до розгляду.
26.01.2016 представник відповідача подав до суду письмові пояснення по справі з огляду на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2015 по справі № 920/464/15.
15.02.2016 представник позивача в обґрунтування своєї позиції по справі подав до суду додаткові письмові пояснення.
25.02.2016 представник відповідача подав до суду додаткові письмові пояснення на підтвердження правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
12.03.2016 представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії повідомлень про нарахування плати за надані послуги гр. ОСОБА_4М у період з грудня 2013 по травень 2014 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.03.2016 призначено розгляд справи № 920/464/15 колегіально у складі трьох суддів.
16.03.2016 представник позивача в обґрунтування позовних вимог подав до суду додаткові письмові пояснення.
23.01.2016 представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяв споживачів з метою підтвердження факту несвоєчасного звернення споживачів до КП «Міськводоканал».
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.2015 у справі № 02-06/42-2014 є обгрунтованим, правомірним та справедливим.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.15 у справі № 02-06/42-2014 визнано, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради є суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринках централізованого постачання холодної води та водовідведення у територіальних (географічних) межах м. Суми, на території якого розташовані діючі мережі підприємства, протягом 2013-2014 років. Визнано дії КП "Міськводоканал" Сумської міської ради (які полягають у стягненні із споживачів послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання при наявності квартирних засобів обліку за відсутності у підприємства підтвердженої належним чином інформації щодо несправності таких засобів) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зобов'язано Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради у місячний термін припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом перерахунку споживачам плати за надані, починаючи з 01.06.14, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у порядку, визначеному пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05. Також даним рішенням згідно зі статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено на Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської штраф у розмірі 68000,00 грн.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що у другому півріччі 2014 року до територіального відділення надійшло 17 заяв мешканців міста Суми та громадської організації "Сумське обласне громадське об'єднання "Майдан" щодо неправомірності дій КП "Міськводоканал" СМР, які полягають у нарахуванні плати за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не за приладами обліку води, а за нормами (нормативами) споживання, а також у своєчасному незабезпеченні можливості споживачам здійснити повірку приладів обліку води.
Так, за результатами аналізу інформації, наданої КП "Міськводоканал" СМР листом від 10.11.14 № 22/9586 на вимогу голови територіального відділення від 14.10.14 № 02-10/2251, відповідачем було встановлено, що позивачем застосовуються різні підходи при нарахуванні плати споживачам послуг.
Зокрема, як встановлено під час перевірки відповідачем та визнається позивачем, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.09.09 №484 "Про визначення виконавців/виробників послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми" КП "Міськводоканал" СМР визначено єдиним виконавцем послуг з постачання холодної води і водовідведення в м. Суми. Враховуючи зазначене, КП "Міськводоканал" СМР згідно ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних (географічних) межах території м. Суми, де розташовані діючі мережі підприємства.
Починаючи з червня 2014 року КП "Міськводоканал" СМР, займаючи монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних (географічних) межах території м. Суми, почало нараховувати споживачам плату за надані послуги не за показниками приладів обліку, якими облаштовані їх приміщення, а за нормами споживання. Причиною неврахування підприємством показань приладів обліку води при нарахуванні плати за надані послуги стало те, що відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" вказані засоби обліку вчасно не пройшли періодичну повірку та не могли застосовуватися для проведення нарахувань.
Проте, відповідачем встановлено, що недотримання міжповіркових інтервалів у значної кількості мешканців м. Суми склалося внаслідок бездіяльності позивача, який протягом останніх п'яти років не виконував свій обов'язок, передбачений пп. 4 п. 32 Правил надання послуг щодо контролю за дотриманням міжповіркових інтервалів. Окрім того, було встановлено, що нарахування за надані послуги здійснювалося за нормами споживання за відсутності належно підтвердженої інформації щодо непридатності для використання засобів вимірювальної техніки.
За таких умов, відповідач прийшов до висновку, що дії КП "Міськводоканал" СМР по нарахуванню і стягненню зі споживачів послуг централізованого водопостачання та водовідведення плати за надані послуги за нормами (нормативами) споживання при наявності квартирних засобів обліку, несправність яких не підтверджена, суперечили вимогам законодавства, що призвело до ущемлення інтересів споживачів та до значного зростання їх витрат на зазначені послуги.
Проте, суд частково погоджується з висновками відповідача, викладених в рішенні адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.2015у справі № 02-06/42-2014, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
У пункті 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як встановлено під час перевірки відповідачем та визнається позивачем, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.09.2009 №484 "Про визначення виконавців/виробників послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми" КП "Міськводоканал" СМР визначено єдиним виконавцем послуг з постачання холодної води і водовідведення в м. Суми. Враховуючи зазначене, КП "Міськводоканал" СМР згідно ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та водовідведення у територіальних (географічних) межах території м. Суми, де розташовані діючі мережі підприємства.
Відносини між водопостачальними організаціями та споживачами - фізичними особами у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та іншими нормативно-правовими актами тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.
Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
21.07.2005 N 630 визначено, що споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а також інші права відповідно до законодавства.
Статтею 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд.
Згідно ст. 1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Відтак, законодавством визначено, що підставою для встановлення придатності засобів вимірювальної техніки до застосування можуть бути лише результати контролю метрологічних характеристик конкретного засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
При цьому, порядок подання фізичними особами (що не є суб'єктами підприємницької діяльності) - власниками засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання (частина 3 статті 28 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”).
Відповідно до п. 4.2.7 договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, які укладалися позивачем із споживачами споживач зобов'язаний проводити повірку водолічильників в терміни згідно чинного законодавства один раз в три роки.
Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору і ці договори були чинними за перевіряємий період.
Отже, враховуючи те, що обов'язок своєчасного подання засобів вимірювальної техніки на повірку покладено на споживача, і ці засоби є власністю споживачів та знаходяться у їх житлових приміщеннях, позивач був позбавлений реальної можливості провести повірку лічильника самостійно, без участі та волевиявлення споживача.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача звернень та заяв щодо подання лічильників на повірку, укладення договорів з виконавцем цих послуг від споживачів, переведених з 01.07.2014 року на розрахунок по нормі до КП «Міськводоканалу» Сумської міської ради не надходило.
Також, Антимонопольний комітет у своєму рішенні зазначив, що несвоєчасна повірка належних споживачам квартирних приладів обліку води та нарахування плати за послуги за нормами споживання сталася внаслідок невиконання КП «Міськводоканал» Сумської міської ради свого обов'язку щодо контролю міжповірочних інтервалів, проте суд погоджується з цим твердженням частково з наступних підстав.
Основні положення щодо організації, порядку проведення та оформлення результатів повірки засобів вимірювальної техніки встановлює Національний стандарт України ДСТУ 2708:2006 “Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення”, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 03.02.2006 № 18, чинний з 01.07.2006 (далі - ДСТУ 2708:2006).
Згідно п. 5.4.1 ДСТУ 2708:2006 періодичній повірці підлягає кожен засіб вимірювальної техніки, який перебуває в експлуатації, за винятком тих, періодичну повірку яких не передбачено методикою повірки. Пунктом 5.4.2 ДСТУ 2708:2006 встановлено, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат, підлягають періодичній повірці через встановлені міжповірочні інтервали.
Відповідно до визначення у пункті 3.1 ДСТУ 2708:2006 міжповірочний інтервал - це установлений максимальний проміжок часу або наробіток між первинною та першою періодичною повіркою, а також між двома послідовними періодичними повірками, протягом якого значення метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки перебувають у нормованих границях. Таким чином, поняття міжповірочного інтервалу використовується в нормативно-правових актах виключно для позначення проміжку часу між повірками засобів вимірювальної техніки, а не визначення придатності чи непридатності такого засобу для експлуатації.
Пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630 визначено, що виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповірочні інтервали.
Крім того, обов'язок позивача здійснювати контроль за установленими міжповірковими інтервалами для водолічильників передбачений і п.4.3.5 договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, які укладалися позивачем із споживачами.
Факт виконання обов'язку щодо контролю міжповіркових інтервалів, позивач підтверджує наступними документами: копією листа від 27.05.2014 № 24/3518; копією повідомлення від 20.02.2014 № 24/1486 та копіями з книги вихідної документації; копіями пояснень контролерів; копією журналу реєстрації договорів 2004 - 2014 р.; копією договорів; копією наказу за квітень 2013 № 99 «Про проведення утилізації документів»; копією актів розпломбування та опломбування засобів обліку води.
Зокрема, актами встановлення водолічильників після держповірки, які підписані виконавцем послуг та споживачем, останньому доводилась інформація про дату наступної повірки водолічильників, що підтверджується підписами сторін. Зазначені акти складаються виконавцем послуг з кожним споживачем, який проводить розрахунок за показниками квартирних засобів обліку води та зберігаються в архіві підприємства.
У продовж 2004- 2013 р.р. інформація про подання лічильників на повірку в тому числі доводилася до відома споживачів через засоби масової інформації телебачення та радіомовлення, що підтверджується копіями журналу реєстрації договорів, копіями договорів: договір про надання рекламних послуг від 09.01.2004 № 1 з Сумською обласною державною телерадіокомпанією; договір на надання послуг від 11.08.2011 р. № 7, від 01.01.2012 № 27, від 31.02.2013 № 2 з ТОВ ТРК «Топ - радіо»; договір на виготовлення та розміщення інформаційних сюжетів від 18.10.2011 № НОМЕР_1, від 07.12.2011 № НОМЕР_2 з ТОВ «Телерадіокомпанія «Відікон»; договір про надання рекламних послуг від 31.10.2013 № 2753 з ТОВ «Сумський міський рекламно-видавничий центр», а також поясненнями начальника абонентського відділу.
Також, відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, перш ніж перевести споживачів на розрахунок по нормі споживання, позивачем до 01.07.2014, було повторно вжито заходи щодо інформування споживачів про термін повірки та необхідність подання засобів обліку на повірку. Зокрема, споживачам розносилися попередження, зареєстровані в книзі вихідної документації 20.02.2014 № 24/1486 Про попередження абонентів про повірку лічильників», а також підтверджується поясненнями контролерів абонентського відділу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Отже, суд вважає, що позивачем були надані докази в підтвердження повідомлення споживачів про термін повірки засобів обліку.
Однак, як свідчать вищенаведені факти, у належний спосіб діяльність позивача у цьому напрямку здійснювалась протягом 2011-2014 років, тоді як майже 10 років належні дії щодо здійснення контролю за приладами обліку спожитої води не здійснювались.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Пунктом 20 Правил визначено, що оплата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку води.
Пунктом 17 Правил, визначено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та горячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
А відповідно до ст. 20 цього ж Закону, державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час, зокрема, торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку.
Пунктом 48 Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міеістрів України від 08.04.2009 № 332 під час експлуатації засобів вимірювальної техніки повинен мати свідоцтво про повірку або відбиток повірочного тавра.
Таким чином, неможливим є використання результатів вимірювань, здійснених неповіреними лічильниками, або такими, термін повірки яких сплив.
Відповідно до п. 15 Правил засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
Відповідно до п.4.3.7 та п. 12.3 договорів про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, які укладалися позивачем із споживачами лічильники з простроченим терміном повірки для розрахунків не застосовується, плата розраховується за діючими нормами. У разі не повірки лічильників проводити розрахунки за нормами водопостачання та водовідведення.
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.04.1999 № 172 «Про затвердження норм водоспоживання для споживачів м. Суми з міського водогону» виконавчий комітет Сумської міської ради вирішив затвердити з 01.04.19999 норми використання води для розрахунків населенням, установами та комунально-побутовими підприємствами, водопровідні вводи яких не обладнанні вимірювальними приладами
Переведення споживачів на іншу форму розрахунків за комунальні послуги - за середньомісячними показаннями засобів обліку, передбачає наявність таких умов: подання споживачем засобу обліку на повірку (звернення із заявами споживачів), розпломбування засобу обліку з метою його подальшої державної повірки.
Наказом по підприємству від 05.06.2014 № 215 «Про порядок нарахування споживачам плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за час періодичної повірки» запроваджено порядок нарахування споживачам плати за послуги з централізованого одопосточання та водовідведення за час періодичної повірки.
Відповідно до п. 1.2 наказу, у разі подання споживачем засобу обліку на повірку (звернення із заявою споживача) позивач за послуги з централізованого водопостачання здійснює нарахування за середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці згідно з п. 15 Правил. У разі якщо споживач своєчасно не подав засоби обліку води на повірку, підприємство виконує нарахування споживачам плати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за нормативами (нормами) споживання, що передбачено п. 1.4. даного наказу.
Отже, суд вважає, що, позивачем правомірним було б нарахуванння споживачам, у яких не був повірений лічильник, по нормі споживання, оскільки не повірений лічильник не є засобом вимірювальної техніки., як би ним була забезпечена можливість здійснити таку повірку з дотриманням вищезазначених порядків та строків.
Однак позивач одночасно, без врахування своїх технічних можливостей щодо здійснення повірки лічильників, без належного індивідуального підходу до кожного споживача відповідно до умов договорів, здійснив переведення споживачів, у квартирах яких були встановлені не повірені своєчасно засоби обліку, на рахунок по нормативам споживання води.
Враховуючи все вище викладене, суд вважає за необхідне визнати частково недійсним п. 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.15 у справі № 02-06/42-2014 в частині визнання дій КП "Міськводоканал" Сумської міської ради (які полягають у одночасному, без індивідуальному підходу до кожного споживача за договором, стягненню із споживачів послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання при наявності квартирних засобів обліку за відсутності у підприємства підтвердженої належним чином інформації щодо несправності таких засобів) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; зобов'язанні Комунальному підприємству "Міськводоканал" Сумської міської ради у місячний термін припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом перерахунку споживачам плати за надані, починаючи з 01.06.14, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у порядку, визначеному пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05. Також, суд частково скасовує п. 4 резолютивної частини рішення та зменшує штраф до 34000 грн. Пункт 3 рішення залишається без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково недійсним п. 2 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.15 у справі № 02-06/42-2014, виклавши його в такій редакції: « 2. Визнати дії КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, які полягають у одночасному, без індивідуальному підходу до кожного споживача за договором, стягненню із споживачів послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення, плати за надані послуги згідно з нормативами (нормами) споживання при наявності квартирних засобів обліку за відсутності у підприємства підтвердженої належним чином інформації щодо несправності таких засобів) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
3. Пункт 4 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 від 28.01.15 у справі № 02-06/42-2014 викласти в такій редакції: « 4. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради (м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, ідентифікаційний код - 03352455) штраф у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень».
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 15.04.2016
Головуючий суддя І.В. Зайцева
Судді Л.А. Костенко
ОСОБА_8