15 квітня 2016 року Справа № 915/429/16
Позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійні
вимоги на предмет спору на стороні позивача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
Відповідач Акціонерне товариство «Зоріле»,
вул. Каля Ешилор, 8, м. Кишинів, Республіка Молдова, МД-2069
Суддя Т. М. Дубова
СУТЬ СПОРУ визнання недійсними з моменту укладання договори оренди корпусу № 4 пансіонату «Жемчужина», а саме: № 392 від 23.11.93 р., № 48 від 21.03.96 р., № 85 від 05.05.99 р., № 40 від 21.02.02 р., № 204 від 22.07.05 р., № 251 від 07.11.07 р., № 314 від 26.12.08 р., № 372 від 30.12.10 р., № 388 від 30.12.10 р., № 336 від 28.12.11 р., договору зберігання та використання № 681 від 31.12.14 р.; визнання факту володіння позивача корпусом № 4 пансіонату «Жемчужина», розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до акціонерного товариства «Зоріле» про визнання недійсними з моменту укладання договори оренди корпусу № 4 пансіонату «Жемчужина», а саме: № 392 від 23.11.93 р., № 48 від 21.03.96 р., № 85 від 05.05.99 р., № 40 від 21.02.02 р., № 204 від 22.07.05 р., № 251 від 07.11.07 р., № 314 від 26.12.08 р., № 372 від 30.12.10 р., № 388 від 30.12.10 р., № 336 від 28.12.11 р., договору зберігання та використання № 681 від 31.12.14 р.; визнання факту володіння позивача корпусом № 4 пансіонату «Жемчужина», розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду від 14.04.16 року порушено провадження та прийнято позовну заяву до розгляду частково.
12.04.16 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти у будь-який спосіб будь-які дії відносно корпусу № 4 пансіонату «Жемчужина», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, земельної ділянки під корпусом, а також майна, яке знаходиться у приміщеннях корпусу та на прилеглій території, літнього кафе, розташованого на прилеглій території.
Заява обґрунтована тим, що 05.10.15 року відповідач повідомив позивачу про розірвання договору зберігання та використання корпусу № 4 пансіонату «Жемчужина» № 681 від 31.12.2014 року в односторонньому порядку; позивач відмовився передати зазначений корпус відповідачу, у зв'язку з тим, що відповідач не мав, визнаних державою Україна та оформлених згідно діючого законодавства, документів, які підтверджують його право власності; 28.09.15 року між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 був укладений договір зберігання та користування корпусом № 4.
Позивач зазначив, що двічі невідомими особами, із застосування погроз та фізичної сили, його змусили покинути корпус № 4 та прилеглу територію.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Предметом поданої позивачем позовної заяви є визнання недійсними з моменту укладання договори оренди корпусу № 4 пансіонату «Жемчужина».
Оскільки, заява про забезпечення позову не стосується предмету спору, суд вважає, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 66, 86 ГПК України, господарський суд,-
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена.
Суддя Т.М.Дубова