ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 березня 2016 року письмове провадження № 2а-5925/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Черкаській області
про скасування постанови про накладення штрафу
ОСОБА_1 (надалі - позивач,) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в якому просить суд скасувати Постанову №733 від 19.04.2012р. «про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності» винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
16.06.2015 р. на адресу суду надійшли висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1660/14-23 від 17.04.2015 року та адміністративна справа № 2а-5925/12/2670.
У зв'язку із припиненням повноважень у судді Пащенка К.С. справу № 2а-5925/12/2670, передано для визначення судді в порядку ст. 15-1 КАС України.
17 червня 2015 року на підставі "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах" вказану справу передано на розгляд судді Арсірію Р.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015р. справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на безпідставність та не обґрунтованість оскаржуваної постанови, при цьому в обґрунтування заявлених вимог зазначено, про відсутність обов'язку із введення в експлуатацію проведених ремонтних робіт на літньому майданчику, оскільки такі не відносились до реконструкції.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача -1, проти позову заперечував, вважаючи дії щодо проведеною перевіркою цілком правомірно встановлено експлуатацію позивачем не зданого в експлуатацію приміщення, а тому спірна постанова винесена правомірно та в рамках повноважень, а тому скасуванню не підлягає.
Представник відповідача -2, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень з приводу заявленого позовові не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Позивач ОСОБА_1 у своїй підприємницькій діяльності використовує приміщення кафе та літньої тераси, розташоване за адресою : АДРЕСА_1
У період з жовтня 2008року по лютий 2009року, позивачем здійснено ряд робіт із реконструкції належного йому приміщення, а саме: влаштовано склопакети на літній терасі, облаштовано ганок та підсобне приміщення.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Постановою № 948 від 10.11.2008р. до позивача застосовано штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв'язку із встановленням здійснення самовільної реконструкції приміщення розташованого за адресою : АДРЕСА_1 .
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області з 30.03.2012р. по 03.04.2012р. проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1
Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем самочинно реконструйоване приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, та експлуатується без здачі в експлуатацію.
За результатами перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області складено Акт перевірки від 03.04.2012р., Припис про усунення № 203 від 03.04.2012р., а також протокол правопорушень у сфері містобудівної діяльності № 486 від 03.04.2012р.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено Постанову № 733 від 19.04.2012р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 98 460,00грн., у зв'язку із встановленням експлуатації позивачем приміщення ІІІ категорії складності, без здачі в експлуатацію.
Позивач вважає вказану Постанову про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності протиправною та такою що суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
При прийнятті рішення по цій справі суд керується принципами адміністративного судочинства, зокрема принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд не обмежується тільки документами та заявами про докази, які внесені сторонами, а також здійснює дослідження обставин у справі за власною ініціативою, у т.ч. з метою реалізації завдань адміністративного судочинства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року за № 150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком згідно з додатком. Погоджено пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Щодо діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області» від 22.10.2014 року, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Департамент.
З 22.10.2014 року Департамент бере участь в реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Черкаській області як територіальних орган - структурний підрозділ Держархбудінспекції України.
Департамент не є окремою юридичною особою, а є структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції України, у зв'язку з чим не може самостійно виступати стороною у справі.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 (далі - Положення), Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно пункту 6 Положення, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
У силу положень підпунктів 8, 10 пункту 4 Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду та будівель громадського призначення, а також здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.41 цього Закону, посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі -Порядок № 553).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови, слугувало встановлення проведеною перевіркою експлуатації позивачем нежитлового приміщення реконструйованого, але не введеного в експлуатацію.
Відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів
Згідно із ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Виконання будівельних робіт регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, а процедура прийняття в експлуатацію визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 ч.1 ст. 34 Закону ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється (п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачами, фактично ремонтні роботи проведені позивачем, що полягали у встановленні вікон, облаштування ганку літньої терасі та підсобне приміщення розцінено інспекцією,як реконструкцію такого приміщення.
До аналогічного висновку дійшов Київський науково-дослідний інститут судових експертиз у висновку № 1660/14-23 від 17.04.2015р., складено на виконання Ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2012р., винесеної у рамках даної справи .
Позивачем заперечуються такі висновки контролюючого органу, оскільки проведені роботи на його переконання не можна розцінювати як реконструкцію приміщення, оскільки на час їх виконання такі являлись лише ремонтними роботами.
Суд погоджується з такими міркуваннями позивача виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 Порядку № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Додатком Б до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» визначено: «Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, "геометричні розміри).»
Згідно з приміткою до Додатку Б ДБН А.2.2-3-2004 в поняття «існуюче» входить наявність конструктивної схеми з несучими і огороджувальними конструкціями та фундаментами.
Як вбачається із змісту акту проведеної перевірки, позивачем, у період з жовтня 2008року по лютий 2009року проведено роботи із встановлення склопакетів та сходів на літній терасі кафе, розташованого за адресою : АДРЕСА_1.
Такими роботами приміщення кафе чи літньої тераси не перебудовано, не змінено його площа чи форма не змінено його основні техніко-економічні показники, а відтак вважати проведені позивачем ремонті роботи реконструкцією, в силу чинних на момент виникнення правовідносин, норм законодавства, не являється можливим.
Слід зауважити, що судом не приймаються висновки викладені у висновку № 1660/14-23 від 17.04.2015р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз у висновку, оскільки при вирішенні поставлених експерту питань, він керувався нормами законодавства, чинними на час проведення експертного дослідження, що не впливає на кваліфікацію дій позивача за 2008 та 2009 роки.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак оскаржувана постанова «про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності» винесена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, належним чином не виконаний обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати Постанову №733 від 19.04.2012р. «про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності» винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді В.А. Кузьменко
О.П. Огурцов