12 квітня 2016 р. Справа № 804/1144/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Фішер Трейдінг Корпорейшн» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Підприємство з іноземними інвестиціями «Фішер Трейдінг Корпорейшн» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.01.2016р. №0000202205.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням процесуальних норм, так як форма означеного рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Також в тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не міститься посилання на підстави нарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати, що суперечить п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України, яким встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є виключно акт перевірки, проте відповідачем не зазначено у відповідності до якого акту та виду перевірки зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства.
Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що доводи Підприємства з іноземними інвестиціями «Фішер Трейдінг Корпорейшн», наведені у позові, не спростовують самого факту встановленого порушення цим суб'єктом господарювання податкового законодавства та наявності у нього обов'язку сплатити орендну плату у розмірі встановленому законом, а, отже, не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Підприємство з іноземними інвестиціями «Фішер Трейдінг Корпорейшн» (далі - ПІІ «Фішер Трейдінг Корпорейшн») (код ЄДРПОУ 30004313) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності (орендар).
Судом також встановлено, що Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну невиїзну перевірку ПІІ «Фішер Трейдінг Корпорейшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період січень 2012 - грудень 2014 рр.
За результатами проведеної перевірки складено акт №558/04-61-22-05/30004313 від 13.03.2015р., яким зафіксовано встановлені під час перевірки порушення позивачем вимог пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем було занижено розмір податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 90 464,73грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2015 року №0003942205 про збільшення грошового зобовґязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 113080,91грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивач звернувся з скаргою від 06.11.2015 року №06/11-1ас (вхідний №16891/10/С від 09.11.2015 року) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.01.2016 року №43/10/04-36-10-07-09 за результатами розгляду скарги скасовано на 25129,09 грн. (основний платіж - 20103,27грн., штрафна санкція - 5025,82грн.) суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.10.2015 року №0003942205 з тієї підстави, що на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (29.10.2015 року) минуло 1095 днів з дня граничного терміну визначення грошового зобов'язання за січень-серпень 2012 року, а в іншій частині скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення.
29 січня 2016 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, з урахуванням рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.01.2016 року №43/10/04-36-10-07-09, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202205 від 29.01.2016р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» в розмірі 88951,82грн., з них за основним платежем 70361,46грн. та за штрафними санкціями 17590,36грн.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс).
Законом, який регулює оподаткування землі є Податковий кодекс України.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються також Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року №435-ІV (далі - Цивільний кодекс), Законом України від 06.10.1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон №161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до статті 21 Закону №161, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно із статтею 5 Закону №161, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.
Статтею 632 Цивільного кодексу передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. (пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу).
При цьому, підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу (в редакції що діє з 01.04.2014 року) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", встановлено розмір річної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом, незалежно від мети використання.
Постановою Верховного Суду України від 02.12.2014 року визначено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу (пункт 5.2 статті 5 Податкового кодексу) та висловлено позицію про відсутність потреби погоджувати питання щодо визначення мінімального розміру орендної плати за землю державної та комунальної власності з органами місцевого самоврядування (міською радою).
Тобто, з січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності складає трикратний розмір земельного податку, а з 01.04.2014 року - 3 відсотка нормативної грошової оцінки.
Судом встановлено, що між позивачем та Дніпропетровською міською радою 16.03.2004р. було укладено договір оренди (реєстрація в Держреєстрі під №1575), згідно якого підприємству надано в оренду земельну ділянку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, б.83-а, площею 0,3629 га. (кадастровий номер 1210100000:01:457:0062). Цільове призначення земель - землі комерційного призначення. Термін дії договору оренди до 21.09.2015 року.
Згідно пункту 3.2 договору оренди земельної ділянки від 16.03.2004р. №1575 орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку. Відповідно пункту 3.3 договору зміна грошової оцінки земельної ділянки та її індексація, що тягне за собою зміни у розмірі орендної плати, провадиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та випадках передбачених нормативними законодавчими актами України.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору оренди становила 1774061,04грн. В свою чергу, відповідно до листа управління Держкомзему м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області від 13.11.2012р. №11/11-330, копія якого міститься в матеріалах справи, нормативна грошова оцінка 1кв. м. ділянки площею 0,3629га. по вул. Калиновій, буд. 83-а за 2012р. складає - 1 476,27грн.
Таким чином, контролюючим органом здійснено розрахунок ПІІ «Фішер Трейдінг Корпорейшн» грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у трикратному розмірі земельного податку, обрахованого від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням листа Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 13.11.2012 року №11/11-330), а саме: за 2012р. у розмірі 160721,52 грн. (5357383,83грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) * 1% (ставка земельного податку) х 3); за 2013 р. у розмірі 160721,52грн. (5357383,83 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) * 1% (ставка земельного податку) х 3); за 2014р. у розмірі 160721,52 грн. ((5357383,83 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) * 1% (ставка земельного податку) * 3 : 12 місяців * 3 місяці) + (5357383,83 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) * 3% : 12 місяців * 9 місяців)). З огляду на самостійно задекларовані платником суми грошових зобов'язань (з урахуванням даних наданих декларацій) розмір заниження орендної плати за землю за: 2012 р. склав - 30154,91грн., за 2013 рік - 30154,91грн., за 2014 - 30154,91 грн. відповідно. Загальна сума занижених податкових зобов'язань за період 2012 - 2014 рр. складає 90 464,73грн.
За таких обставин, відповідачем було правомірно визначено суму грошового зобов'язання ПІІ «Фішер Трейдінг Корпорейшн» з орендної плати за землю, що останнім фактично не заперечується (позивачем не оскаржується нарахована сума зобов'язання та підстави її нарахування).
Щодо посилань позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню через недотримання податковим органом вимог щодо його обов'язкових реквізитів (не зазначення акту перевірки, на підставі якого воно прийнято, та складення його за формою, що на момент винесення останнього вже не діяла), суд зазначає наступне.
Посилання контролюючого органу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні як на підставу його винесення на рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.01.2016 року №43/10/04-36-10-07-09, а не на акт перевірки, не позбавляє можливості ідентифікувати на підставі чого донараховані визначені цим податковим повідомленням-рішенням грошові зобов'язання.
При цьому невідповідність акта формальним ознакам, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового-повідомлення рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та наявності у нього обов'язку сплачувати орендну плату за встановленим законом розміром, і не є підставою для звільнення підприємства від відповідальності за не здійснення такої сплати.
Так, відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Означене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою, зокрема, у судових рішеннях від 08.07.2010р. у справі № К-18621/07 та від 04.02.2010р. у справі № К-20245/07.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями «Фішер Трейдінг Корпорейшн» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Турова