13 квітня 2016 р.Справа № 820/585/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.
при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В. за участю представника позивача - Берро Н.А.
представника відповідача - Зеленського М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. по справі № 820/585/16
за позовом Харківської міської ради
до прокуратури Харківської області
про визнання незаконними дій прокурора,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Харківської області, в якому просив суд: визнати незаконними дії відповідача, а саме: подання 11.08.2015 року до господарського суду Харківської області позовної заяви від 11.08.2015 року № 04-31-345/15 до відповідачів - Харківської міської ради та ОК ЖБК "Кастель", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконним та скасування п.п. 26.3 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29.04.2009 № 85/09; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8687 га (кадастровий номер 6310136300:13:001:0012) - ЯЕ № 485067; визнання відсутності у ОК ЖБК "Кастель" права власності на земельну ділянку, що розташована по вул. Клочківській, 276-г у м. Харкові, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:13:001:0012.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року закрито провадження у справі за позовом Харківської міської ради до прокуратури Харківської області про визнання дій незаконними. Роз'яснено позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Харківська міська рада не погодилася із зазначеною ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року по справі № 820/585/16, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм процесуального права, оскільки право позивача на звернення до суду з вказаними позовними вимогами передбачено Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, виходив з того, що звернення прокурора до суду з позовом в інтересах інших осіб не є спором за своєю правовою природою, оскільки таке звернення не породжує за собою зобов'язань, які виникають із владних управлінських функцій для позивача, а є реалізацією права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Здійснивши системний аналіз чинного законодавства, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом.
У ч.2 ст.4 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За змістом ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори. Разом з тим, спір набуває ознак публічно-правового не тільки за умов наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2015 року прокурор міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, ОК ЖБК "Кастель", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконним та скасування п.п. 26.3 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним особам та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 29.04.2009 № 85/09; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8687 га (кадастровий номер 6310136300:13:001:0012) - ЯЕ № 485067; визнання відсутності у ОК ЖБК "Кастель" права власності на земельну ділянку, що розташована по вул. Клочківській, 276-г у м. Харкові, площею 4,8534 га, кадастровий номер 6310136300:13:001:0012.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2015 року по справі № 922/5056/15 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Позивач вважає незаконними дії органу прокуратури щодо подання до господарського суду Харківської області даної позовної заяви.
Однак, колегія суддів зазначає, що право прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та щодо наявності підстав для такого звернення визначено Законом України "Про прокуратуру" та Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 6 ст.23 вказаного Закону передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
Отже, для захисту законних інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи, у тому числі, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2015 року позовну заяву прокурора прийнято до розгляду.
Отже, право прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та щодо наявності підстав для такого звернення перевіряється, в даному випадку, господарським судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України, про що приймається відповідна ухвала.
Посилання апелянта, що відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний був звернутися до господарського суду за підтвердженням судом підстав для представництва, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень, що у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу і, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення вказаної статті застосовуються при здійснені прокурором представництва інтересів громадянина або держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
А в даному випадку прокурор звернувся до господарського суду з позовом до Харківської міської ради, яка є відповідачем у справі, а не органом, який здійснює захист інтересів держави і, окрім того, право прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та щодо наявності підстав для такого звернення перевірено господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, про що свідчить ухвала суду від 03.09.2015 року про прийняття позовної заяви до розгляду.
Таким чином, звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави є реалізацією таким суб'єктом владних повноважень своїх процесуальних прав і жодним чином не пов'язано зі здійсненням ним владних управлінських функцій і право на таке звернення та наявність підстав для такого звернення перевіряється, в даному випадку, господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні правові підстави вважати, що спір між позивачем і відповідачем є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, доводи апелянта щодо необхідності розгляду його позову в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними і такими, що спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2016р. по справі № 820/585/16 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 14.04.2016 року.
Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.
Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.