Справа № 826/5341/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
13 квітня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, треті особи: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, треті особи: ОСОБА_4, публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Представник третьої особи публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.
Представник третьої особи ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ПАТ "Старокиївський банк та позивачем 23.05.2014 укладено договір рахунку, за умовами якого банк, за заявою клієнта, відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок клієнта НОМЕР_1 у гривні, та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України.
Також, між ПАТ "Старокиївський банк"та позивачем, як вкладником, 23.05.2014 укладено договір вкладу, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок "Улюблений" у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 161600,00 грн. Згідно з п. 1.2 договору, дата внесення вкладу - 23.05.2014, а дата повернення - 23.08.2014.
Факт внесення позивачем на вкладний (строковий) рахунок у банку грошових коштів у розмірі 161600,00 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 23.05.2014 року №64626 (а.с.39).
Постановою Правління НБУ від 17.06.2014 року №365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.06.2014 №50 розпочато процедуру виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду.
Постановою Правління НБУ від 11.09.2014 №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Старокиївський банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2014 року №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання із 18.09.2014 року та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк".
29.09.2014 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявами:
- вх. №409/09-01 (далі - заява №409), в якій просив визнати його кредитором ПАТ "Старокиївський банк" за договором рахунку;
- вх. №410/09-01 (далі - заява №410), в якій просив визнати його кредитором ПАТ "Старокиївський банк" за договором вкладу та виплатити всі належні йому кошти, що знаходяться на всіх належних йому рахунках в ПАТ "Старокиївський банк".
При цьому, листом №1434/09-02 від 11.12.2014 року відповідачем-2 повідомлено позивача про те, що договір рахунку, договір вкладу та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання договорів, є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону.
24.12.2015 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою вх. №2928/09-01, в якій просив визнати його кредиторські вимоги до ПАТ "Старокиївський банк", вказані в заявах №409 та №410, включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування банківських вкладів у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, відповідь на яку надано не було.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.
Приписами ч.2 ст.26 Закону №4452-VI встановлено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон №4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування. Водночас, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених ч.4 ст.26 Закону №4452-VI.
Суд встановив, що наказом уповноваженої особи Фонду №23 від 24.06.2014 вирішено здійснити в ПАТ "Старокиївський Банк" перевірку договорів (інших правочинів), укладених протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст.38 Закону, та створено комісію для виконання перевірки договорів.
Враховуючи рішення виконавчої дирекції Фонду №182/14 від 21.08.2014 уповноваженою особою Фонду 29.08.2014 прийнято наказ №61, яким зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами, а також визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, до якого включено договір рахунку та договір вкладу, укладені між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк".
Як видно з матеріалів справи, договір рахунку та договір вкладу визнано нікчемними у зв'язку з тим, що кошти на вкладений (строковий) рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "подрібнення" рахунку третьої особи-1 з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави.
Водночас, кошти на вкладний (строковий) рахунок позивача внесено ним самостійно у касі ПАТ "Старокиївський банк", що підтверджується копією квитанції від 23.05.2014 №64626, яка є належним доказом позиції позивача з урахуванням вимог ст. 70 КАС України.
Крім того, відповідно до розділу "класи, рахунки та їх призначення" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280:
- рахунок "1002": облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі відділень банку. За дебетом рахунку проводяться суми готівки, що вносяться до операційної каси відділень банку для зарахування на рахунки відділень та рахунки клієнтів;
- рахунок "2630": облік короткострокових вкладів (депозитів) фізичних осіб. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити).
Тобто, рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_1 є рахунками відділення банку. Кошти, прийняті від позивача: зараховано на рахунок, що вноситься до операційної каси для зарахування на рахунки відділення банку та рахунки клієнтів (НОМЕР_2); переведені на рахунок, на який перераховуються суми коштів, що отримані від фізичних осіб на короткострокові вклади (депозити) для подальшого зарахування на рахунок позивача НОМЕР_3, відкритий відповідно до договору.
Відтак, враховуючи обставини справи та вимоги закону, позивач є особою, яка набула право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно вимог ч.ч.1-3 ст.27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4 - 6 ч.4 ст.26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Відтак, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Враховуючи вище викладене та зважаючи на те, що твердження про нікчемність договору не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору рахунку та договору вкладу нікчемними, та про необхідність визнання протиправним та скасування наказу №61 від 29.08.2014 в частині, що стосується договору рахунку та договору вкладу позивача.
Водночас, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Беручи до уваги протиправність визнання договору рахунку та договору вкладу нікчемними, необхідним є зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника.
В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позов ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни правомірно частково задоволено.
Вказана правова позиція щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною, зокрема в ухвалах від 21.11.2013 №К/800/33412/13, від 21.11.2013 К/800/33416/13, від 22.05.2014 №№К/800/16622/14, К/800/15485/14, від 09.06.2015 №К/800/16057/15, від 06.10.2015 №К/800/20942/15, від 03.11.2015 №К/800/25636/15.
Будь-яких інших належних доказів чи доводів на спростування позиції суду першої інстанції апелянтом при апеляційному розгляді справи не надано, як не наведено належного обґрунтування правової позиції відповідачів з посиланням на положення закону.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Апелянт на виконання вказаних вимог ч.1 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх вимог, та належним чином не обґрунтував їх.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 26.02.2016, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2016 - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.