29 березня 2016 року справа № 2а/0470/2158/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року у справі № 2а/0470/2158/11 за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив скасувати наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.01.2011 року №5-О "Про звільнення ОСОБА_1.", поновити його на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції з 14.01.2011 року та стягнути з Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, завдану незаконним звільненням з роботи у розмірі 25000 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 року скасовано та прийнято нову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.01.2011 року №5-О "Про звільнення ОСОБА_1.". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 14 січня 2011 року. Стягнуто з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 січня 2011 року. В решті позову відмовлено.
Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулась з касаційною скаргою та просила постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року скасувати, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 року залишити без змін.
Суд касаційної інстанції, не знайшовши підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухвалою від 24.12.2015 року залишив її без змін, відмовивши в задоволенні касаційної скарги відповідача.
09.10.2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року.
В обґрунтування поданої заяви, відповідач зазначав, що суди першої, апеляційної та касаційної інстанції, приймаючи рішення у справі №2а/0470/2158/11, не врахували наступні обставини.
Так, у відповідності до отриманого від Комунального закладу «Орджонікідзевська центральна міська лікарня» ДОР листа від 12.09.2013 року №1199, ОСОБА_1 був інвалідом II групи, у зв'язку з перенесеною у період з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року хворобою - герметичний енцефаліт з інтелектуально - мнестичними і когнітивними порушеннями.
09.09.2013 року ОСОБА_1 був повторно освідований в районній МСЕК м.Нікополь, його інвалідність підтверджена, визнано інвалідом III групи з рекомендаціями щодо обмеження нервово-психічних навантажень, додаткових навантажень та зі скороченою тривалістю робочого дня, а також вказано щодо протипоказань для роботи на державній службі.
Відтак, у період з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року ОСОБА_1 був інвалідом II групи, що з урахуванням діагнозу виключало можливість виконання позивачем трудових обов'язків за посадою, щодо якої винесено рішення суду апеляційної інстанції.
З огляду на те, що про інвалідність позивача у зв'язку з перенесеною у період з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року хворобою відповідач дізнався лише 18.09.2013 року, а ОСОБА_1 свідомо приховував зазначений факт під час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вбачає такі обставини нововиявленими та просить у зв'язку з цим, переглянути постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року з урахуванням таких обставин.
В письмових запереченнях, поданих ОСОБА_1, останній вказує, що посилання відповідача про приховування ним факту інвалідності вважає необґрунтованими, оскільки в апеляційній скарзі особисто зазначав про те, що є інвалідом та додає копію посвідчення серії ЗОЗ №130523 від 13.09.2011 року. Копія апеляційної скарги з додатками була направлена відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. А відтак, підстави для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року за нововиявленими обставинами відсутні.
Представником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальну заміну у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У судовому засіданні сторони по справі доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали в повному обсязі.
Розглянувши заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
Відповідач, обґрунтовуючи подану заяву, послався на те, що інформація Комунального закладу «Орджонікідзевська центральна міська лікарня» ДОР від 12.09.2013 року №1199 щодо інвалідності позивача у зв'язку з перенесеною у період з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року хворобою є нововиявленою обставиною, що, на його думку, належить до підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.245 КАС України.
Між тим, колегія суддів зазначає, що підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами можуть бути лише істотні для вирішення справи обставини що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин на час розгляду справи;
- ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Аналізуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, згідно якої підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що "істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку "не були і не могли бути відомі особи" потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Відповідач стверджує, що дізнався про інвалідність ОСОБА_1 лише з листа Комунального закладу «Орджонікідзевська центральна міська лікарня» ДОР від 12.09.2013 року №1199, в якому зазначено, що ОСОБА_1 була встановлена інвалідність II групи у зв'язку з перенесеною хвороби - герметичний енцефаліт з інтелектуально - мнестичними і когнітивними порушеннями. Такі обставини мали місце у період з 01.08.2012 року по 01.08.2013 року. 09.09.2013 року ОСОБА_1 був повторно оглянутий в районній МСЕК м.Нікополь, його інвалідність підтверджена, його визнано інвалідом III групи з рекомендаціями щодо обмеження нервово-психічних навантажень, додаткових навантажень та зі скороченою тривалістю робочого дня, а також вказано щодо протипоказань для роботи на державній службі. (т.3, а.с.5)
Відтак, вважає названі обставини нововиявленими, виходячи з того, що про них не було відомо а ні йому, а ні суду апеляційної інстанції під час судового розгляду справи.
Колегія суддів з доводами відповідача не погоджується з огляду на те, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 додано копію пенсійного посвідчення серії ЗОЗ « 130523 від 13.09.2011 року, згідно якого посвідчується інвалідність позивача 2 групи (т.2 а.с.155). А відтак, суд апеляційної інстанції був обізнаний щодо інвалідності позивача, а позивач не приховував зазначеного факту від інших сторін по справі та суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції у постанові від 06.08.2013 року зазначив, що з урахуванням особливостей спірних правовідносин та хворобливого стану позивача, загострення якого почалося з 03.01.2011 року, саме висновки судово-медичної експертизи є визначальними при вирішенні вказаного спору. Зазначене суд касаційної інстанції, переглядаючи названу постанову у касаційному порядку, під сумнів не ставив.
Слід також зазначити, що стан здоров'я позивача у 2013 році, який, на думку відповідача, виключав можливість виконання позивачем службових обов'язків, за посадою, на якій його поновлено, не міг бути підставою для відмови у задоволенні позову про скасування незаконних рішень, прийнятих у 2011 році. Названа відповідачем обставина, на думку суду, мала бути виключно підставою для розгляду питання щодо наступного звільнення позивача за станом здоров'я.
Таким чином, враховуючи обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.254 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року у справі № 2а/0470/2158/11 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Ухвала суду в повному обсязі виготовлена 07.04.2016 році.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В.Дурасова
Суддя: А.О.Коршун