ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 квітня 2016 року Справа № 813/89/16
15 год. 28 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Приймак С.І.,
від позивача не прибув,
від відповідача Сціра Т.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,97 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за адресою: територія Чижиківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області викладеної у листі вих. № 31-11742/0-710/25-15 від 03.12.2015 року;
- зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача від 05.11.2015 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,97 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Чижиківської сільської ради (південний схід від села Чижиків) Пустомитівського району Львівської області.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,97 га для ведення особистого селянського господарства (далі - ОСГ) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Чижиківської сільської ради, позивачу відмовлено з покликанням на відсутність погодження Чижиківської сільської ради. Зазначено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Вважає відмову ГУ Держземагентства протиправною, оскільки чинне земельне законодавство містить вичерпний перелік для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, серед якого відсутнє обов'язкове погодження відповідної сільської ради, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином /а.с.67, 68/.
27.01.2016 року за вх. № 1669 надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за його відсутності /а.с.14/
Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву /а.с.21-25/ та зазначив, що відповідач скерував запит до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки для висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Так, у зв'язку з відсутністю погодження Чижиківської сільської ради про надання дозволу відповідачеві на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем відмовлено у задоволенні клопотання позивача. На переконання ГУ Держгеокадастру у Львівській області дії та рішення відповідача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та у задоволенні позову слід відмовити.
У судовому засіданні 05.04.2016 року, на яке позивач не з'явився, суд прийняв до уваги думку представника відповідача щодо можливості почати судовий розгляд за даною явкою, а також зважив на дозволені законом строки розгляду справи, ухвалив відповідно до ст. ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без участі відповідачів та третьої особи.
Суд заслухав пояснення представника вдіповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -
05.11.2015 року ОСОБА_2 звернувся із клопотанням до ГУ Держземагентства у Львівській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,97 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно КВЦПЗ = землі сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за адресою: Чижиківська сільська рада (південний-схід від села Чижиків), Пустомитівського району, Львівської області /а.с.7/.
В якості додатків до вказаного клопотання долучено графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
03.12.2015 року за вх. № 31-11742/0-710/25-15 відповідачем надано позивачу відповідь про розгляд клопотання, відповідно до якого зазначено, що враховуючи відсутність погодження Чижиківської сільської ради, Головне управління відмовляє позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Також зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку /а.с.8/.
Позивач вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства протиправними та у зв'язку з необхідністю відновлення порушених прав звернувся із вказаним позовом до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частиною 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015 року, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.
Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету міністрів України, дорученнями Прем'єр - міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, наказами державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, дорученнями голови Держгеокадастру України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, тощо.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
10.11.2015 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернулося до Голови Чижиківського сільської ради Пустомитівського району з запитом «Про висловлення позиції щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», зокрема, щодо позивача /а.с.31/.
Того ж дня відповідачем надіслано копію вказаного клопотання Начальнику відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі для забезпечення своєчасного розгляду даного звернення та підготування відповідних розпорядчих документів із зазначених питань та зобов'язало адресата в одноденний термін надати управлінню землеустрою та охорони земель належним чином оформлені документи /а.с.32/.
12.11.2015 року Чижиківською сільською радою надано відповідь Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області про те, що клопотання ОСОБА_2 розглядатиметься на черговому засіданні сесії сільської ради. /а.с.37/.
16.11.2015 року відділом Держземагентства у Пустомитівському районі у Львівській області скеровано інформацію щодо земельної ділянки, на яку претендує отримати позивач, з додатком викопіюванням з кадастрової карти (плану) /а.с.27, 28-30/.
Оцінюючи дії відповідача щодо надання вказаної відмови, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
Статтею 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII від 27.02.2014 р. передбачено, що Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та Законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини і громадянина.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.
Так, Віце-прем'єр-міністром - Міністром регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України надано Держземагентству України відповідне доручення № 37732/0/1-14 від 08.10.2014 року, в якому йдеться про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою за зверненнями юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні /а.с.49/.
На виконання вищевказаного доручення, Держземагентством України прийнято наказ № 328 від 15.10.2014 року «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України від 14.10.2014 року», зокрема - рішення колегії Держземагентства України № 2/1 "Про обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності", яким запроваджено з 15.10.2014 року обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності /а.с.47/.
Крім того, дорученням голови Львівської обласної державної адміністрації № 13/0/6-15 від 10.02.2015 року /а.с.48/, з метою налагодження взаємодії ГУ Держземагентства у Львівській області та органами місцевого самоврядування, із врахуванням наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 328 від 15.10.2014 року «Про введення в дію рішень колегії Держземагентства України», а саме п. 3 зобов'язано ГУ Держземагентства у Львівській області забезпечити обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою.
Також, відповідно до ст. 12 ЗК України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільських, селищних, міських раду галузі земельних відносин належить, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
З врахуванням викладеного та відсутністю у позивача погодження Чижиківської сільської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,97 га у власність для ведення особистого господарства на її території станом на момент звернення з клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, службовими особами відповідача було правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
За встановлених обставин, з врахуванням законодавства та місця ГУ Держгеокадастру у Львівській області в системі органів державної влади, відповідач обґрунтовано керувався дорученнями віце-прем'єр-міністра, рішеннями колегії Держземагентства України та дорученнями Голови Львівської облдержадміністрації.
Крім того, враховуючи обов'язок відповідача розглянути клопотання ОСОБА_2 у місячний строк, визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, відмова ГУ Держгеокадастру у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, за відсутності вказаного погодження, є правомірною.
Суд також вважає за необхідне наголосити, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутись із відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після отримання погодження від сільської ради.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням викладеного, вимоги позовної заяви є необґрунтованими, спростованими доказами долученими до матеріалів справи, а, відтак, у задоволенні таких слід відмовити повністю.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Оскільки позивач згідно з посвідчення Серії НОМЕР_1 відноситься до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи /а.с.9/, скудові витрати з нього стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 136, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 11.04.2016 року.
Суддя Кравців О.Р.