Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 77-б, 49006, (056) 371-27-02
24 грудня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ВКФ “Ігрек”, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-
В жовні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 4626 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2089,50, а всього 1715,50 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 10.05.2007 року, о 00 год.30 хв. у м. Дніпропетровську, відбулося ДТП під час якої ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ОСОБА_4 308-Д», д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на його огорожу будинку № 58-в, розташованого по вул. Новошкільна в м. Дніпропетровську, чим спричини позивачу значну матеріальну шкоду. Згідно постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2007 року, вищевказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2 В наслідок вказаної ДТП, позивачу окрім матеріальної шкоди на суму 4626,00 грн., спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює у 5000,00 грн., яка полягає в тому, що позивач втратив душевний спокій, оскільки відповідач відмовився відшкодувати збитки, позивач був змушений позичати гроші у родичів для відновлення огорожі. Крім того, багато часу йому довелося втратили на оформлення відповідних документів, що також погіршило його душевний стан і його нормальне життя. Також, йому довелося витратити кошти на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. та на сплату державного мита у розмірі 59,50 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 30 грн. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду.
31 серпня 2010 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву в якій просив стягнути солідарно з ТОВ ВКФ «Ігрек» та ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду у сумі 7494 грн.12 коп., моральну шкоду у розмірі 7500,00 грн., судові витрати у розмірі 2114 грн.50 коп., а всього на суму 17 108 грн.62 коп. В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що під час скоєння ОСОБА_5 ДТП, що сталося 10.05.2007 року, автомобіль, яким керував останній, належав на праві власності ОСОБА_3, котра передала даний автомобіль у користування ТОВ ВКФ «Ігрек» відповідно до тимчасового реєстраційного свідоцтва. Водій ОСОБА_2 виконував свої трудові обов'язки, оскільки вищевказаний автомобіль було передано підприємству «Ігрек» для заняття господарською діяльністю по перевезенню пасажирів. Позивач вважає, що з відповідачів в солідарному порядку слід стягнути матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції з червня 2007 року по липень 2010 року у сумі 7494 грн.12 коп. Крім того, сума моральної шкоди становить 7500 грн., оскільки до теперішнього часу матеріальна шкода відповідачами не відшкодована, що спричиняє психологічні переживання та негативні емоції.
20 вересня 2010 року судом до участі у справі в якості співвідповідачів притягнуті ТОВ ВКФ «Ігрек» та ОСОБА_3
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні просив стягнути матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати по справі з відповідача - ТОВ ВКФ „ІГРЕК”.
Відповідачі ОСОБА_3 та представник ТОВ ВКФ „ІГРЕК” в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України - вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. У відповідності до абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до абз. 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У судовому засіданні встановлено, що 10.05.2007 року, о 00 год.30 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_1. Рухаючись по вул. Новошкільній в м. Дніпропетровську біля будинку № 58, не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого, не впорався з керуванням автомобіля та скоїв наїзд на паркан. Вина водія ОСОБА_2 підтверджена постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2007 року (а.с.7). Внаслідок скоєння вищевказаної ДТП був пошкоджений паркан домоволодіння № 58-в по вул. Новошкільна в м. Дніпропетровську, яке належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, чим йому було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 4626 грн., що підтверджується кошторисом від 12.06.2007 року (а.с.8-11) та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 33, про сплату ОСОБА_1 суми - 4626 грн. за будівництво паркану (а.с.11). Транспортний засіб ОСОБА_4 д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 під час споєння ДТП, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_3, за період з травня 2007 року по теперішній час власник вказаного транспортного засобу не змінювався, що підтверджується довідкою Дніпропетровського ВРЕВ-2 підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 19.08.2010 року №14/2РЕР-5717 (а.с.70).
Згідно довідки Головної державної інспекції на автомобільному транспорті ТУ ГДІАТ Дніпропетровської області за № 3958 від 30.08.2010 року, на транспортний засіб ОСОБА_4 д/н НОМЕР_1 оформлена ліцензійна картка серії АА № 124231, строком дії з 26 квітня 2007 року до 09 березня 2012 року ТОВ ВКФ «ІГРЕК», до ліцензії серії АВ №310517 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, дозволений вид робіт-внутрішні перевезення пасажирів та міжнародні перевезення пасажирів, строком дії з 10.03.2007 року по 09.03.2012 року (а.с.71). За транспортним засобом ОСОБА_4 д/н НОМЕР_1 станом на 20.04.2007 року закріплений водій ОСОБА_2, що підтверджується вищевказаною довідкою (а.с.71). Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на час скоєння ДТП, водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ ВКФ «ІГРЕК» і керував автомобілем ОСОБА_4 д/н НОМЕР_1, який було передано ТОВ ВКФ «ІГРЕК» для зайняття господарською діяльністю, пов'язаною з перевезенням пасажирів на маршрутному таксі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що матеріальна шкода, завдана позивачу внаслідок ДТП, підлягає стягненню з відповідача - ТОВ ВКФ «ІГРЕК», а тому в позовних вимогах до співвідповідача ОСОБА_3 слід відмовити.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції за період з червня 2007 року до липень 2010 року у сумі 7494 грн.12 коп., то вони задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що між позивачем та відповідачем на червень 2007 року існувало будь-яке грошове зобов'язання встановлене в законному порядку, а ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач, не регулює спірні правовідносини.
Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до абз. 2 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132 - 134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст. 47 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок ДТП був пошкоджений паркан домоволодіння належного позивачу на праві власності, у зв'язку з чим порушилися нормальні життєві умови позивача, він переніс душевні страждання через відновлення за власні кошти паркану. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, суд приходить до висновку, що необхідно частково задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача - ТОВ ВКФ «Ігрек» в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 000 грн.
Згідно п.3 ч.3 ст.79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивачем ОСОБА_1 були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 01 серпня 2010 року (а.с. 93) та квитанцією адвоката ОСОБА_7 від 01.08.2010 року (а.с.92-а), тому з відповідача ТОВ ВКФ «Ігрек» на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 59,50 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а всього 89 грн. 50 коп. Крім того, з відповідача на користь держави слід стягнути недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 79, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ ВКФ «Ігрек», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ ВКФ «Ігрек» на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 4 626 грн. 73 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн., моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., та судові витрати за подачу позову у розмірі 89 грн. 50 коп., а всього 7 716 грн. 23 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТОВ ВКФ «Ігрек» на користь держави недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з/Дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т. О. Дубіжанська