Справа № 203/1187/16-ц
2/0203/659/2016
11 квітня 2016 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
Головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Місюра К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що 28.08.2004 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1 Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляду на життя та ведення спільного господарства, фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства з вересня 2012 року, неможливість подальшого збереження родини, позивачка просила суд розірвати шлюб з відповідачем.
В наданій заяві позивачка просила провести розгляд справи за її відсутності, зазначивши про підтримання заявленого позову.
Відповідач в наданій заяві також просив провести розгляд справи без його участі, зазначивши про визнання позову.
З урахуванням поданих сторонами заяв та положень ст.ст.158,197 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 серпня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №610.
Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.
З урахуванням зазначених вище положень закону, враховуючи, що відповідач згідно його заяви визнав позов та не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачкою, той факт, що сторони з вересня 2012 року припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, примирення між ними за цей час не відбулось, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу між сторонами є неможливим, протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та слід розірвати шлюб між останніми.
Згідно заяви позивачки та положень ст.113 СК України після розірвання шлюбу прізвище останньої слід зали-шити ОСОБА_1.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,112,113 СК України, ст.ст.10,11,31,58-61,88,158,197,212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 серпня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м.Дніпропетровська, актовий запис №610 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.Ю.Казак