201/5095/16-ц
провадження 2/201/1750/2016
11 квітня 2016 року м. Дніпропетровська
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (53800, Дніпропетровська область, Апостолівського району, с. Кам'янка, вул. Горького, буд. 78, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (49000, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення суми боргу, -
ОСОБА_1 08 квітня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.
Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, що належить відповідачу, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа про стягнення суми боргу, також позивач зазначає, що є підстави вважати, що відповідач може розпорядитися належним йому нерухомим майном та відчужити його на користь третіх осіб, що ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).
Перевіривши матеріали справи і заяви про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що знаходяться у них або інших осіб, є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову частково, в зв'язку з чимнакласти арешт на ? частку квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 219, виданий 26 липня 2013 року, видавник приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та між сторонами виник майновий спір з приводу стягнення суми боргу, що є значною (350 000 гривень), а також враховуючи, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Зважаючи на вище викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову у такому вигляді є доцільним, обґрунтованим, а також існують всі підстави вважати, що вище вказане майно може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому з урахуванням вище викладеного суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість здійснити відчуження майна, що йому належить, на користь інших осіб, а тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору (відповідача) до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що йому належать, в зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову вживаються судом до розгляду справи по суті та стосовно майна, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, тобто вони мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з'ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, в зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову (накладення арешту на всю квартиру), як зазначено у заяві, слід відмовити, оскільки інша частина квартири, на яку позивач просить накласти арешт, належить не відповідачу, а ОСОБА_4, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка не є строною по справі та у заяві не обґрунтовано необхідність накладення арешту на цю частину майна, а тому вказані вимоги заяви в цій частині безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону і не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152, ч. ч. 1, 9, 10 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на ? частку квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 219, виданий 26 липня 2013 року, видавник приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
В задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набрала законної сили 11 квітня 2016 року.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя О.А. Антонюк