АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ м. КРИВИЙ РІГ
Справа № 22ц-12210/06 Головуючий
Категорія - 6 (П) у 1 інстанції - Шлай А.В.
Доповідач - Михайлів Л.В.
Іменем України
2006р. грудня 21 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Михайлів Л. В.
суддів: Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.
при секретарі Кобзєвій К.І.
за участю: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 02 серпня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошової винагороди та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про передачу права використання винагороди, -
Встановила:
В березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ВАТ «Південний ГЗК») про стягнення грошової винагороди за договором НОМЕР_1а від 29.03.2000 року у сумі 19053грн. та відшкодування моральної шкоди у сумі 2 000грн., посилаючись на те, що відповідач за умовами договору зобов'язаний оплатити йому у числі других винахідників 15% від економічного ефекту, отриманого в результаті використання винаходу.
Відповідач позов не визнав і звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним договору НОМЕР_1 від 29 березня 2000 року, обґрунтовуючи свої
позовні вимоги тим, що зазначений договір був укладений неуповноваженою на це особою.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням Саксаганського районного суду від 2 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Південний ГЗК» на користь ОСОБА_1 грошову винагороду у сумі 19 053грн. та судові витрати у сумі 179,64грн.
Позов ОСОБА_1 про зобов'язання ВАТ «Південний ГЗК» протягом трьох місяців розрахувати прибуток (економічний ефект) на збагачувальній фабриці ВАТ «Південний ГЗК» за період з 1.01.2000р. по 24.07.2004 року та виплату авторам грошової винагороди залишено без розгляду.
В задоволенні решти позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору НОМЕР_1 від 29 березня 2000 року.
В апеляційній скарзі ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення, яким задовольнити зустрічний позов товариства та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 При цьому посилається на порушення норм процесуального права. Судом встановлені обставини обгрунтованості позову ОСОБА_1 на підставі неналежних або зовсім відсутніх доказів, тобто зі слів позивача, які не підтверджені доказами.
Судом невірно застосовані положення цивільного Кодексу стосовно позовної давності.
Зустрічний позов про визнання договору недійсним розглянутий за відсутності інших співавторів винаходу, які є стороною в договорі і не були притягнуті до участі по справі.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 29 березня 2000 року між ВАТ «Південний ГЗК», в особі заступника Генерального директора з праці та кадрам Темченко М.Г. та авторами винаходу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладений договір НОМЕР_1, предметом якого, відповідно до п.11 є передача виключного права використання винаходу «Спосіб збагачення сильномагнітних руд». ВАТ
«Південний ГЗК», як користувач за названою угодою зобов'язаний виплачувати винахідникам - авторам винаходу, щоквартально, на протязі дії договору, винагороду у розмірі 15% від одержаного економічного ефекту від застосування цього винаходу (п.п. 1.2, 1.3).
Розглядаючи спір про визнання договору НОМЕР_1 а від 29 березня 2000 року недійсним, районний суд не вирішив питання про притягнення до участі по справі сторону по договору, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_2.
Визначивши по цьому позову їх процесуальне положення як третьої особи на стороні відповідача, суд першої інстанції не врахував, що в позові поставлено питання про визнання договору недійсним повністю, а не тільки відносно відповідача ОСОБА_1
Суд не виконав ухвалу апеляційного суду від 22 лютого 2006 року в частині притягнення до участі в справі співавторів винаходу як сторони у договорі, а не третьої особи.
Крім того, як вбачається із оспорювального договору, п.1.2, «Користувач» при використанні винаходу і отриманні від нього економічного ефекту виплачує винахідникам винагороду в розмірі 15% від отриманого економічного ефекту. Стягуючи на користь ОСОБА_1 Суму винагороди 19053грн., суд першої інстанції посилався на те, що співавтори винаходу дійшли згоди про поділ винагороди у рівних частинах.
Проте такий висновок суду зроблений з порушенням норм процесуального права.
Виходячи із умов договору, що винагорода виплачується винахідникам, а не кожному окремо, суд першої інстанції не вирішив питання про притягнення до участі по справі як третіх осіб на боці позивача ОСОБА_1 за його позовом про стягнення винагороди, всіх винахідників згідно договору НОМЕР_1 від 29.03.2000 року.
Рішення суду від 2 серпня 2006р. неможна визнати законним і за змістом, в ньому зазначено про залишення частини позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду, що не передбачено ст.215 ЦПК України.
Відповідно до ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду з підстав, передбачених в цій статті.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених п.4ст.311 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 п.4, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 02 серпня 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий -судді:
Л.В.Михайлів
доповідач -