Справа № 22ц - 12516/2006 Головуючий у першій
Категорія № 19 інстанції Грищенко Н.М.
Доповідач - Ляховська І.Є.
21 грудня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,
суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є., СОКОЛАН Н.О.
при секретарі - САВЧУК Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому насіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2006року. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві ти професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі -Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, отриманої позивачем внаслідок трудового каліцтва. На користь позивача стягнуто 25 000грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та відмову в задоволенні позовних вимог через неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, і порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, суд керувався нормою закону, який не поширюється на дані правовідносини, неповно встановив обставини, які мають, значення для справи, не звернув уваги на відсутність доказів моральної шкоди, необгрунтовано відмовив в задоволенні клопотань щодо направлення позивача на МСЕК та притягнення до участі в справі представника МСЕК та посадових осіб, з вини яких позивач втратив працездатність.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 з 1980р. працював на шахтах «Більшовик» та «Жовтнева» в/о «Ленінруда» (нині -ВАТ КЗРК) ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно висновку МСЄК від 07.04.2004року позивачеві встановлено 3-тю групу інвалідності по профзахворюванню та стійку втрату професійної працездатності в розмірі 45%, збільшену до 50% при повторному переогляді у МСЄК 25.08.2005року.Постановою відповідача від 22.07.2004 року НОМЕР_1 позивачеві було призначено одноразову допомогу та щомісячні страхові виплати.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суду першої інстанції, враховуючи ступінь втрати працездатності та моральних страждань позивача, та з огляду на п. З ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дійшов правильного висновку про те, що відповідною компенсацією моральних страждань позивача є сума 25000 грн.
При визначенні розміру моральної шкоди судом взято до уваги п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (з наступними змінами) «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Висновок суду про відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
Доводи відповідача про відсутність, правових підстав для задоволення позовних вимог через призупинення дії окремих норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006 рік с безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли в 2004 році, за чинності зазначених норм цього Закону.
Також не обґрунтованими є доводи відповідача про порушення норм процесуального права, зокрема статей 10, 60 ЦПК України, оскільки незадоволення клопотань сторони в справі не тягне за собою позбавлення можливості надавати докази.
Безпідставні і доводи апеляційної скарги стосовно відсутності висновку медично-соціальної експертної комісії про наявність факту спричинення моральної шкоди, оскільки вищезгаданий закон передбачає обов'язковий висновок МСЕК лише для потерпілих, яким не встановлена стійка втрата професійної працездатності.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та наданими судові доказами.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307. 308. 313- 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.