УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОї ОБЛАСТІ
Справа № 22а-795б / 2006 Головуючий у І й інстанції -Щербина О.О.
Категорія - 19 Доповідач - Прозорова М. Л.
18 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Прозорової М.Л.
суддів - Чубукова О .П., Гокова П.В.
при секретарі - Горобець К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань У країни в м, Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі Фонд), звернулось з апеляційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року , де ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись нате, що воно незаконне і необгрунтоване /а.с. 41-42/.
Рішенням Павлоградського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, з Фонду- на користь позивача стягнуто 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині позовних вимог відмовлено / а,с, 38- 39 \
Відповідач - Фонд позовні вимоги не визнав, оскільки Фонд невинний в заподіяні шкоди позивачу'.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення, з наступних підстав.
Постановлягочи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про те, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Шахта «Павлоградська" дочірним підприємством державної холдингової компанії «Павлорадвугілля", правонаступником якого є ВАТ «Павлоградаугілля". За час роботи в шкідливих умовах праці він захворів професійними захворюваннями - шийна та попереково-крижова радикулопатія з вираженими статико-динамичними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудиним синдромами, нейродистрофіею у вигляді двохсторонього плечолопаточного періартозу, артозу ліктьових та колінних суглобів.
Встановлені обставини судом першої інстанції підтверджуються - довідкою МСЭК від 06.10.2003 року про встановлення позивачу 60% втрати працездатності 50 % первинно по профзахворюванням, 10% повторно по травмі 1988 року) та 3 групи інвалідності, актом
розслідування професійного захворювання; трудовою книжкою; довідками про хвороби позивача; поясненнями сторін та іншими матеріалами справи / а.с.4-3 І/.
За таких обставин» в силу діючого законодавства, зокрема ст, ст. 21, 28, 34 Закон)' України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суті прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхову суму за моральну шкоду в зазначеній вище сумі.
Посилання в апеляційній скарзі Фонду на відсутність вини останнього в професійному захворюванні позивача безпідставні, оскільки обов'язок відшкодування шкоди в зазначених випадках законодавцем покладено безпосередньо на спеціально створений для цього Фонд.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу- моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність таких висновків не є обов'язковим для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що Фонд не зобов'язаний відшкодувати моральну- шкоду потерпілим на виробництві згідно Закону України «Про бюджет 2006 року", оскільки дія п.27 ст.77 вказаного Закону не поширюється на спірні правовідносини про відшкодування моральної шкоди, так як вказані позивачем професійні захворювання та висновок МСБК про втрату професійної іграцездатносгі мали місце до 2006 року.
Доводи відповідача, приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому- засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обгрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду- відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЩІК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайоного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу