печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32472/15-ц
Категорія 29
23 березня 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Сторожук Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» та просить стягнути з відповідача на його користь 25 000грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач стверджує те, що працівники ДП «Інформаційні судові системи» розголосили без його згоди в текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, його персональні дані чи відомості, що дають можливість ідентифікувати позивача як фізичну особу. Так в судових рішень, що оприлюдненні на офіційному веб-порталі судової влади, містяться слідуючі відомості:
1) «В обґрунтування своїх вимог про відвід судді ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування норм процесуального права та упередженість судді Максимовича І.В. при розгляді кримінальної справи у відношенні нього. Крім того, ОСОБА 1 на існуючі, на його думку, обставини, передбачені ст.54-55 КПК України.» (постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 24.09.2012 року по справі № 1-139/11);
2) «Особа 5, ІНФОРМАЦІЯ І, уродженець с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області, українець, освіта вища, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого начальником відділу регіонального розвитку Каланчацької РДА, проживаючого: АДРЕСА 1, раніше не судимого , -за ст. 356 КК України...» (вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 15.03.2012 року по справі №1-139/11);
3) «На запит суду Каланчацька районна державна адміністрація Херсонської області повідомила, що начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури районної державної адміністрації ОСОБА І в період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року у відрядження не направлявся, на лікарняному не перебував.» (постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.02.2012 року по справі № 1- 139/11);
4) «На запит суду Каланчацька районна державна адміністрація Херсонської області повідомила, що начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури районної державної адміністрації ОСОБА 1 в період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року у відрядження не направлявся, на лікарняному не перебував.» (постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 02.03.2012 року по справі № 1- 139/11);
5) «На запит суду Каланчацька районна державна адміністрація Херсонської області повідомила, що начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури районної державної адміністрації ОСОБА 1 в період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року у відрядження не направлявся, на лікарняному не перебував.» (постанова Каланчацького районного суду Xepcoнcькoi,області бід 15.03.2012 року по справі № 1- 139/11);
6) «На виконання вимог ухвали судді ОСОБА_1 надіслав квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку касаційного оскарження, де зазначає, що апеляційний розгляд справи відбувся за його відсутності в судовому засіданні, а копію постанови апеляційного суду від 25 квітня 2013 року, отримав 14 травня 2013 року, що підтверджується конвертом (в копії) із відміткою дати її відправки 3 травня 2013 року.» (ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 року по справі № К/800/30509/13).
Позивач вказує на те, що через порушення його права на заборону оприлюднення без його згоди в текстах судових рішень відкритих для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади персональних даних та відомостей, що дають змогу ідентифікувати його як фізичну особу, було завдано моральної шкоди пов'язаної з приниженням честі та гідності фізичної особи. Крім того, було завдано шкоди його діловій репутації як державного службовця - начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області.
Посилаючись на ч2 ст.10 Закону України «Про доступ до судових рішень» позивач просить відшкодувати моральну шкоду у зазначеному вище розмірі.
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 підтримав вимоги просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідача Самборська О.Г. та Григоренко С.А. вимоги позивача не визнали, заперечували проти їх задоволення, вказуючи наступне. Знеособлення відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу в Реєстрі здійснюється Підприємством за допомогою засобів автоматизованого лінгвістичного аналізатору текстів з подальшою вибірковою візуальною перевіркою результатів знеособлення (додатковий виробничий цикл). Отже, допущення зазначеного в Позові не знеособлення прізвища та ініціалів Позивача у Судовому рішенні 1 та Судовому рішенні 6 сталося внаслідок некоректної роботи засобів автоматизованого лінгвістичного аналізатору текстів (системи) та пов'язано з тим, що прізвище та ініціали Позивача, які розташовані відразу після слова «суддя» було сприйнято системою в якості ідентифікації судді, (як прізвище та ініціали судді). Частиною 3 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення не належать до відомостей, що підлягають знеособленню. У зв'язку з чим не знеособлення прізвища та ініціалів Позивача у Судових рішеннях 1 та 2 є наслідком некоректної роботи програмного забезпечення та сталося без наміру порушити особисті немайнові права, честь, гідність, ім'я та завдати шкоди діловій репутації пана ОСОБА_1. Відповідач також вважає, що не знеособлення в текстах Судових рішень 2 - 5, зазначених у Позові відомостей, а саме: «уроженець с.Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області, українець, освіта вища, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, працюючого начальником відділу регіонального розвитку Каланчацької РДА» та «На запит суду Каланчацька районна державна адміністрація Херсонської області повідомила, що начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури районної державної адміністрації» не дає змогу ідентифікувати з 100% вірогідністю Позивача , оскільки посаду , яку займає позивач не можна віднести до персональних даних. Крім того, Відповідач зауважує, що всі зазначені вище Судові рішення винесені у відкритому судовому засіданні. Отже, відповідно до частини 6 та 7 статті 27 Кримінально процесуального кодексу України кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої та судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Таким чином, інформація, що містилась в судових рішеннях 1-5 та на яку посилається Позивач, могла стати відомою кожному, хто виявив бажання бути присутнім у відкритому судовому засіданні. Згідно статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.Відповідач наголошує на відсутності та недоведеності Позивачем причинно-наслідкового зв'язку між наявністю відомостей в текстах судових рішень та «завдано шкоди моїй діловій репутації як державного службовця - начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Каланчацької районної державної адміністрації Херсонської області».
Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Самборську О.Г. та Григоренко С.А., дослідивши надані сторонами докази, вирішуючи даний спір виходить з наступного.
Частиною першою ст. 10 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що порушення правил ведення Реєстру, а також порушення права на доступ до судових рішень тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.
Предметом даного розгляду є тексти судових рішень, що відкриті до загального доступу в Єдиному державному реєстру судових рішень, а саме: постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 24.09.2012року по справі № 1-139/11 (надалі - Судове рішення 1); вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 15.03.2012 року по справі № 1-139/11 (надалі - Судове рішення 2); постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.02.2012 року по справі № 1-139/1 (надалі - Судове рішення 3); постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 02.03.2012 року по справі № 1-139/11 (надалі - Судове рішення 4); постанова Каланчацького районного суду Херсонської області від 15.03.2012 року по справі № 1-139/11 (надалі - Судове рішення 5); ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 року по справі № К/800/30-509/13 (надалі - Судове рішення 6).
Ведення та процедура формування Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі - Реєстр) регламентується Законом України «Про доступ до судових рішень» та Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (надалі - «Порядок»), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 зі змінами.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку Відповідач як Адміністратор Реєстру - визначена в установленому законодавством порядку юридична особа, що здійснює заходи з технічного і програмно-технологічного забезпечення функціонування Реєстру, надання доступу до нього, забезпечує зберігання та захист даних, що містяться в Реєстрі, структурну систематизацію судових рішень відповідно до тематичних класифікаторів, створення та функціонування інформаційно-пошукової системи доступу до судових рішень, відтворення судових рішень протягом трьох робочих днів з моменту їх надходження, оприлюднення, а також виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Більш детальний перелік повноважень Відповідача як адміністратора Реєстру визначений пунктом 9 Порядку.
Частинами 1 та 2 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать: 1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; 2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди); 3) реєстраційні номери транспортних засобів, реєстраційні відомості реєстрів нерухомого майна; 4) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 5) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.
Відповідно до пункту 19 Порядку Адміністратор Реєстру перед оприлюдненням тексту судового рішення для загального доступу опрацьовує в порядку черговості надходження текст електронної копії судового рішення з метою запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, що не можуть бути відкриті для загального доступу.
Статтею 2 Закону України «Про державну службу» встановлено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій. Відомості щодо посади «начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури районної державної адміністрації» не можна відносити до персональних даних Позивача чи до інформації, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу. Крім того, у статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» прямі вимоги щодо знеособлення посад, що обіймають (обіймали) фізичні особи відсутні.
Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Разом з тим частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику 6 справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно- правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Натомість Позивачем у своїй позовній заяві не зазначено, якої саме шкоди йому завдано та в чому саме полягало приниження його честі та гідності. Позивач не навів жодного доводу та не надав жодного доказу на підтвердження того, що саме через розголошення, на думку Позивача, відомостей в Реєстрі завдано шкоди його діловій репутації.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Той факт, що в текстах: вироку Каланчацького районного суду Херсонської області від 15.03.2012 року по справі № 1-139/11, постанови Каланчацького районного суду Херсонської області від 20.02.2012 року по справі № 1-139/11; постанови Каланчацького районного суду Херсонської області від 02.03.2012 року по справі № 1-139/11; постанови Каланчацького районного суду Херсонської області від 15.03.2012 року по справі № 1-139/11 зазначено інформацію про посаду а саме «начальник відділу регіонального розвитку Каланчацької РДА», за якими Позивач зміг ідентифікувати себе не вказує на те, що це змогли б встановити (чи встановили) інші особи. Та не доводить того факту, що саме оприлюднення, у встановленому Законом порядку судових рішень в Реєстрі, завдало шкоди діловій репутації позивача.
Окрім того судом під час розгляду даної справи не встановлено порушень відповідачем правил ведення Реєстру, які в свою чергу призвели до порушення прав позивача. В цьому випадку слід зауважити на те, що судові рішення оприлюднені з дотриманням встановленого порядку. Відповідачем не порушено п.5 ч1 ст.7 Закону України "Про доступ до судових рішень", зокрема: "інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу" , оскільки таких відомостей про позивача, як про фізичну особу розголошено не було.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди, залишити без задоволення. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Цокол Л.І.