Справа № 22-ц-вп/796/443/2016
11 квітня 2016 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Рейнарт І.М., вивчивши заяву ОСОБА_2 про визначення підсудності цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька,
встановив:
6 квітня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 про визначення підсудності цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька, в якій заявник посилається на те, що відповідач проживає на території Автономної Республіки Крим.
Вивчивши надані матеріали, вважаю, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.
Ні у заяві про визначення підсудності, ні у позовній заяві ОСОБА_4 не зазначила конкретне місце проживання відповідача на території Автономної Республіки Крим, не містять таких даних і матеріали, додані позивачем до позовної заяви, а відтак, правових підстав вважати, що дана справа підсудна певному загальному суду, розташованому на території Автономної Республіки Крим, не має.
Разом з тим, додані до позовної заяви матеріали, зокрема, копія згоди від 4 березня 2008р., свідчать про те, що відповідач ОСОБА_3 проживає у м. Єнакієве Донецької області, а відтак дана справа підсудна Єнакіївському міському суду Донецької області, тому відсутні правові підстави для визначення підсудності розгляду вищезазначеної позовної заяви відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
При цьому, норми зазначеного закону не передбачають можливості їх застосування у разі підсудності справи місцевим загальним судам, які розташовані на території проведення АТО.
За таких обставин, заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
- 2 -
Одночасно звертаю увагу заявника, що розпорядженням № 2710/38-14 від 2 вересня 2014р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено територіальну підсудність цивільних справ, підсудних Єнакіївському міському суду Донецької області - Артемівському міськрайонному суду Донецької області.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суддя
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визначення підсудності цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди батька відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя