Справа № 759/7861/14-ц Доповідач - Ратнікова В.М.
№ апеляційного провадження:
88-ц/796/28/2016
07 квітня 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: - Ратнікової В.М.
суддів: - Борисової О.В.
- Соколової В.В.
при секретарі - Меженко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Соколовської ОксаниВолодимирівни про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року у цивільний справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_4, яка проживає у АДРЕСА_1, перешкоди в користуванні її земельною ділянкою, площею 0,10 га, що розташована у АДРЕСА_2, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які мешкають у АДРЕСА_2, не чинити перешкоди у встановленні межових знаків а49, а48, а184, що відображені в абрисі земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, виготовленому Комунальним підприємством "Київський інститут земельних ресурсів", згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством.
Зобов'язано знести бетонний стовпчик повністю довжиною 0,52 м, який прилягає до залізних воріт, розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 НОМЕР_2 та відповідає межовому знаку а49 у напрямку земельної ділянки ОСОБА_7.
Зобов'язано ОСОБА_7 знести дерев'яний паркан, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 у АДРЕСА_2.
Зобов'язано ОСОБА_7 знести літній душ із дерев'яних дощок, який розташований на земельній ділянці ОСОБА_4 у АДРЕСА_2.
Зобов'язано ОСОБА_7 знести та прибрати зливну яму, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_4 та являє собою споруду із залізобетонного виробу (коло для колодязя).
Усунуто ОСОБА_5, який проживає у АДРЕСА_1, перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, площею 0,10 га, що розташована у АДРЕСА_2-а, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які мешкають у АДРЕСА_2, не чинити перешкоди у встановленні твердих меж - межового знаку а226, який визначений у абрисі земельних ділянок НОМЕР_1, НОМЕР_2, виготовленому Комунальним підприємством "Київський інститут земельних ресурсів", згідно з актом здачі-приймання відновлених в натурі меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 14.08.2008 року, складеного вказаним підприємством.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2015 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
11 лютого 2016 року на адресу Апеляційного суду м. Києва від представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Соколовської Оксани Володимирівни надійшла заява про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій вона просила рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2015 року скасувати, апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2015 року відхилити та залишити дане рішення без змін.
В обґрунтування заяви зазначає, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції виходив з того, що акт про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, виданий ОСОБА_4, та акт про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_5, визнані недійсними відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2015 року. Проте, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2015 року було скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. З огляду на зазначене, державні акти про право власності на земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не можуть вважатися недійсними, а тому є підстави для перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року.
Заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх представник Соколовська Оксана Володимирівна в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, заявники причини неявки суду не повідомили, їх представник Соколовська О.В. 06.04.2016 року через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду справи через її зайнятість у іншому суді, але доказів на підтвердження даної обставини суду не надала, а тому підстав визнавати причину її неявки поважною колегія не вбачає і вважає можливими розглядати заяву за відсутності заявників та їх представника.
Представник відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8ОСОБА_11 проти доводів заяви заперечувала, посилаючись на те, що вказані заявниками обставини не є нововиявленими та істотними для справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника відповідачів ОСОБА_11, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Соколовської Оксани Володимирівни про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 361 ЦПК України у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ.
Згідно з ч.1 ст.363 ЦПК України рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
Згідно ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставою для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Ухвалюючи рішення від 25 червня 2015 року Апеляційний суд м. Києва виходив з того, що державні акти позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про право власності на земельні ділянки, які межують з земельною ділянкою відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, було визнано недійсними на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2015 року.
Обґрунтовуючи вимоги заяви про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року, представник позивачів посилалася на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2015 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до п. 9 Постанови, скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.
Підсумовуючи наведене, підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року може бути скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року, яким встановлено обставини, на які посилався суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року не скасовувалось, а було скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2015 року та передано справу на новий апеляційний розгляд.
Крім того, за своїм змістом висновки, які в ході розгляду справи зробила колегія суддів суду касаційної інстанції, не спростовують обставини, встановлені Апеляційним судом м. Києва в рішенні від 25 червня 2015 року щодо того, що права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користування земельною ділянкою не були порушені.
Так, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року колегією суддів зроблено висновок, що суд апеляційної інстанції, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову, проте не перевірив належним чином доводи представника відповідачів щодо пропуску позивачами строку позовної давності.
Таким чином, обставини, на які посилається представник позивачів, не спростовують факти, покладені в основу рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року, та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом при розгляді спору.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвали від 21 жовтня 2015 року про скасування ухвали Апеляційного суду м.Києва від 18 травня 2015 року не є нововиявленою обставиною, в розумінні ст. 361 ЦПК України, яка може бути підставою для скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року, оскільки вказаною ухвалою не скасовано рішення Святошинського районного суду м.Києва від 31 січня 2014 року, на яке посилався суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення 25 червня 2015 року у даній справі, так і не встановлено нові факти, що можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Соколовської Оксани Володимирівни про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року у цивільний справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 361, 363, 365, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
В задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Соколовської Оксани Володимирівни про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2015 року у цивільний справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: