06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючий суддя: Качан В.Я.
Судді: Кирилюк Г.М., Шиманський В.Й.
Секретар: Грабова Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Грині Костянтина Андрійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
встановила:
У квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № K2U0AK00615040 від 07.11.2005.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 26 236,23 дол. США , що за офіційним курсом НБУ становить 413 482,98 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» по 1 827,00 грн. судового збору з кожного.
Не погодившись із вказаним рішенням, представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - ГриньК.А. оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гринь К.А. просить суд скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Гринь К.А. посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Справа 2605/4679/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4381/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Качан В.Я.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення ПАТ КБ «ПриватБанк» - Вінник А.М., який з'явився в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2005 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № K2U0AK00615040, за умовами якого ОСОБА_4 було надано кредит у розмірі 14 427,00 дол. США строком до 06.11.2012, з відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 1,04% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,32% від суми виданого кредиту щомісяця. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором позичальник сплачує банку відсотки у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми погашеної в строк заборгованості за кредитом.
07.11.2005 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № K2U0AK00615040/01, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором № K2U0AK00615040 від 07.11.2005. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
В ході судового розгляду справи встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів за кредитним договором належним чином і у повному обсязі, однак відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та відсотків належним чином не виконали, у зв'язку із чим утворилася заборгованість.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 26.12.2014 заборгованість відповідачів перед позивачем за невиконання умов кредитного договору становить 40 782,91 дол. США, з яких: 7 638,84 дол. США - заборгованість за кредитом; 10 141,84 дол. США - заборгованість за відсотками; 1 455,55 дол. США - заборгованість по комісії; 21 546,68 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитом.
Відповідно до ст. ст. Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем зобов'язання за кредитним договором виконано у повному обсязі, в той час як відповідачі покладені на них зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконують, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, яку судом першої інстанції вірно стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.
При цьому, із доводів апеляційної скарги вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, з заявленої суми пені в розмірі 21 546,68 дол. США до 7 000,00 дол. США.
Такі доводи апеляційної скарги є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, розмір нарахованої банком пені в сумі 21 546,68 дол. США значно перевищує суму заборгованості за кредитом, яка становить 19 236,23 дол. США.
Із правової позиції Верховного Суду України, викладеного у постанові № 6-100цс14 від 03.09.2014, вбачається, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно зменшено розмір пені, який перевищує розмір збитків.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до обставин справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства КомерційнийБанк «ПриватБанк» - Грині Костянтина Андрійовича відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: