ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
05 квітня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Сірій О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, третя особа ОСОБА_1, про звільнення майна з-під арешту,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року,
встановила:
у вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача зняти арешт, із земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», посилаючись на те, що у зв'язку з накладенням арешту на вказане майно банк не має змоги зареєструвати право власності на вказане майно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року позов було задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
При зверненні до суду з даним позовом, позивач вказував, що під час перевірки відомостей про наявність обтяжень на земельну ділянку за адресою: м. Київ, урочище Оболонь в Оболонському районі КДТ «Чорнобилець», кадастровий номер АДРЕСА_2 стало відомо, що Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві при виконанні рішення Оболонського районного суду м.Києва постановою від 23.02.2012 р. було накладено арешт на все майно боржника. Зазначена земельна ділянка перебуває в іпотеці на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором 16.01.2008 р.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31.10.2014 р. за банком було визнано право власності на вказане іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості. Позивач звертався до відповідача із заявою про зняття арешту, але відповіді не отримав. В зв'язку з цим позивач просив зняти арешт з вказаної земельної ділянки.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 р. позов було задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ОСОБА_1 16 січня 2008 р. було укладено Кредитний договір, на забезпечення виконання якого між ними було укладено іпотечний договір щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Через неналежне виконання боржником своїх зобов'язань рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 р. було звернуто стягнення на вказану земельну ділянку. Тому державним виконавцем було накладено арешт на майно, що є предметом іпотеки і позивач як іпотекодержатель має підстави для зняття арешту.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Як видно з матеріалів, які були надані представником ОСОБА_1, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 р. було задоволено позову ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 16 січня 2008 р. На виконання вказаного рішення Оболонським районним судом м. Києва 15.02.2012 р. було видано виконавчий лист, який банк подав на виконання 21.02.2012 р. до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС м. Києва.
28.05.2012 р. банком було подано клопотання про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
Представником позивача на вимогу суду даних про хід виконавчого провадження надано не було.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, арешт був накладений на вказану земельну ділянку за заявою самого позивача, який є стягувачем у виконавчому провадженні №31383255.
Обставина, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, а саме - відсутність відповіді державного виконавця на заяву стягувача, не може бути підставою для задоволення даного позову.
В ст. 383 ЦПК України передбачено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Крім того, слід зазначити, що згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 р. (а/с 92), позивач одночасно з даним позовом, подав до суду скаргу на дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в ході виконавчого провадження №31383255, відкритого за виконавчим листом, виданим Оболонським районним судом м. Києва 15.02.2012 р.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м.Києві, третя особа ОСОБА_1, про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 756/12763/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1208/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Белоконна І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.