03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа 752/10249/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Пасинок В.С.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/3903/2016 Доповідач - Музичко С.Г.
10 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,
при секретарі: Матвійчуку І.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про стягнення збитків за несвоєчасну виплату страхового відшкодування
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Перша» про стягнення збитків за несвоєчасну виплату страхового відшкодування задоволено частково. Стягнуто з ПАТ«Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_2 пеню в розмірі 7 153,66 грн. та судовий збір 243 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним. На думку апелянта судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положенням ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до цивільного законодавства.
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Як встановлено судом першої інстанції, 25.04.2014 року рішенням Придніпроського районного суду м. Черкаси, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15.07.2014 року постановлено стягнути з ПАТ СК «Перша» на користь ОСОБА_2, 49 490 грн. матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Встановлено, що 16.12.2014 року ОСОБА_2 в ході виконавчого провадження отримав вище зазначену суму.
Рішення суду у частині стягнення пені у 7153,66 грн., з відповідача на користь позивача не оскаржено.
Також є обґрунтованим висновок суду про те, що ч. 3 ст. 11 ЦК України, у відповідності до якої цивільні права та обов'язки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань.
Обґрунтованим є також і відмова суду у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки така відповідальність теж умовами договору страхування не передбачена, а відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодування моральної шкоди передбачено лише у випадку її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить. Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: