07.04.2016 року Справа № 904/9684/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів - Сизько І.А., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1- фізична особа-підприємець, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців серії АВ № 960510 від 08.08.2013 р.,
від позивача: Шкодін Я.В.- адвокат, договір про надання правової допомоги від 09.03.2016р. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 11.09.2009р.,
від відповідача: Степанов Є.В.- представник, довіреність б/н від 23.11.2015 р.,
від третьої особи-1: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,
від третьої особи-2: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі №904/9684/15
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОД", м. Дніпропетровськ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м.Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Рекуперація свинцю", м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі №904/9684/15 (суддя Мартинюк С.В.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Інкод" на користь позивача стягнуто 27000грн. штрафу за простій транспортного засобу, 44279грн. фрахту та 21571грн.17коп. пені, в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем зобов"язань за договором №141215 від 15.12.2014р. в частині оплати за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги, щодо вини відповідача, як замовника за договором, у простої автомобіля внаслідок розмитнення вантажу і розвантаження автомобіля з перевищенням строків, встановлених договором, а також щодо обчислення періоду прострочення зобов'язання відповідачем по оплаті послуг з 05.03 по 05.09.2016р., у зв"язку з чим, пред"явлена позивачем до стягнення сума пені підлягає зменшенню;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Інкод" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
- у поданій скарзі йдеться про отримання товариством ухвали господарського суду щодо призначення розгляду справи на 08.12.2015р. поштою саме у вказану дату, але вже після призначеного часу, тому воно не могло прийняти участь у справі, при цьому господарський суд в такий спосіб позбавив відповідача права надати відзив на позовну заяву і докази в обґрунтування своїх заперечень, про неприйняття господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення того факту, що договір №141215 від 15.12.2014р. товариством не укладався та є підробленим, заявка на виконання транспортних послуг від 15.12.2014р., надана позивачем, товариством не підписувалася, на цій заявці підпис особи, яка зазначена як заявник, відрізняється від підпису директора товариства, проведення судової експертизи по вказаному договору та заявці унеможливлюються у зв"язку з тим, що господарським судом не було витребувано у позивача оригіналів цих документів; навіть, якщо взяти до уваги, що договір був укладений, господарський суд неправомірно стягнув пеню в сумі 21517грн.17коп., оскільки відповідно до п.5.4 договору сума пені не повинна перевищувати 3 процентів від суми простроченого платежу і повинна складати 1328грн.37коп., а також про неправомірне стягнення господарським судом штрафу за простій автомобіля в сумі 27000грн., оскільки докази, які б підтверджували факт простою (карта простою) та інформування про це експедитора замовником в матеріалах справи відсутні;
- скаржником заявлено клопотання про витребування від позивача оригіналів договору №141215 від 15.12.2014р., заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг №ВЕИ-719 від 15.12.2014р. та про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис на договорі №141215 від 15.12.2014р. та на заявці на організацію транспортно-експедиційних послуг №ВЕИ-719 від 15.12.2014р. генеральним директором ТОВ"Інкод" Бедняком С.А., а також про призначення судової технічної експертизи документів, на вирішення якої поставити питання: чи нанесено відтиски печатки від мені ТОВ "Інкод" на вказаних договорі та заявці;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на залучення її відповідачем для виконання транспортно-експедиційних послуг на підставі заявки і договору, на відправлення відповідачу оригіналів документів двічі: кур"єрською поштою та з описом і повідомленням, що підтверджується відповідними чеками, на те, що підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної, для міжнародних перевезень - CMR, така накладна додана до матеріалів справи, в накладній чітко визначені дати завантаження автомобіля, проходу прикордонного переходу та виїзду з Дніпропетровської митниці, на те, що ведення ділового листування за допомогою електронної пошти отримало чіткий правовий статус і відповідну регламентацію, а також на те, що доводи скаржника про ненадання позивачем оригіналів документів та про невідповідність штрафних санкцій є безпідставними, оскільки сторони уклали договір, бланк якого був наданий саме відповідачем, тобто форму і зміст договору визначав сам замовник;
- третя особа -1 письмових пояснень по суті апеляційної скарги не надала, її представник в судових засіданнях проти апеляційної скарги заперечує;
- представник третьої особи-1 в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином;
- третя особа-2 просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду, зазначаючи при цьому, що відповідно до наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №ТР/81/АА товариством був отриманий товар від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, але договір з господарської операції по перевезенню товару та вибору перевізника товариством не укладався, переговори велися в телефонному режимі, товариство готово розглянути питання оплати послуг за перевезення товару, що для отримання товару за вказаною накладною договорів між товариством та відповідачем не укладалося;
- представник третьої особи-2 в судові засідання не з"явився, у письмових поясненнях від 26.02.2016р. третя особа-2 просить розглянути справу без участі товариства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, у тому числі, і в попередніх судових засіданнях, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
В матеріалах справи міститься копія заявки ТОВ"Інкод" на перевезення вантажу автомобільним транспортом №ВЕИ-719 від 15.12.2014р., в якій експедитора визначено як фізичну особу-підприємця ОСОБА_1;
найменування вантажу: фільтрувальний папір;
вага вантажу: 54000кг;
ставка: 1550 євро в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України дати митного очищення, строк оплати 5 банківських днів по факту отримання оригіналів рахунку-фактури, двох екземплярів акту виконаних робіт, CMR;
дата навантаження: 17.-18.12.2014р.,
адреса навантаження: Gernsbach, Hordensttr.5 Glatfelter Gernsbach Gmbh & Co. KG;
дата розвантаження: розвантаження протягом 48 годин з моменту прибуття у митну зону АП"Центральний", прибуття 24.12.2014р.;
митне очищення: Україна, м.Дніпропетровськ, термінал "Центральний" (Речпорт);
адреса розвантаження: Україна, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників,34 ПАО"Веста-Днепр";
додаткова інформація: прибуття у Дніпропетровськ до 24.12.2014р. на митну зону автопорта "Центральний";
погранперехід: Яготін;
номер автомобіля, водій : Iveko НОМЕР_2, ОСОБА_4.
В копії митної декларації №ТР/81/АА (а.с.48) зазначено:
відправник: Glatfelter Gernsbach Gmbh & Co. KG;
одержувач: ТОВ"Рекуперація свинцю";
найменування вантажу : папір спеціальний фільтрувальний;
вага брутто: 5387кг;
ідентифікація, країна реєстрації транспортного засобу: НОМЕР_2, UA.
Ідентичні дані зазначені у копії міжнародної товарно-транспортної накладної (а.с.49).
У вказаній накладній міститься відмітка декларанта про доставку вантажу в повному обсязі без пошкоджень, підпис декларанта завірена печаткою ТОВ"Рекуперація свинцю".
Повний пропуск (а.с.44) з посиланням на номер транспортного засобу НОМЕР_2 та найменування перевізника ОСОБА_4 містить штамп Дніпропетровської митниці від 24.12.2014р..
Таким чином, дані, зазначені у заявці №ВЕИ-719 від 15.12.2014р. співпадають з даними, які зазначені у митній декларації та міжнародній товарно-транспортній накладній щодо: відправника вантажу, найменування вантажу, номеру транспортного засобу. Дані, наведені в заявці співпадають з даними повного пропуску (а.с.44) щодо: дати прибуття у митну зону 24.12.2014р., номеру транспортного засобу НОМЕР_2 та водія ОСОБА_4.
Ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.638 названого Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.639 Кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.929 Кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Відповідно до ч.1 ст.930 Кодексу договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стосовно справи, що розглядається, то за наслідками дослідження даних, зазначених у заявці №ВЕИ-719 від 15.12.2014р., митній декларації №ТР/81/АА, міжнародній товарно-транспортній накладній та повному пропуску і встановлення їх збігу апеляційний суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг №141215 від 15.12.2014р..
Позивачем поштою на адресу відповідача були направлені заявка на автоперевезення, рахунок-фактура №204 від 10.02.2015р., акт виконаних робіт, претензія, договір №141215 від 15.12.2014р. та міжнародна товарно-транспортна накладна, що підтверджується описом вкладення до цінного листа зі штампом відділення поштового зв"язку за 20.02.2015р (а.с.63).
Відповідач вищевказані документи, у тому числі, підписаний акт виконаних робіт, договір №141215 від 15.12.2014р. з оригіналом підпису директора товариства, завіреного печаткою та заявку №ВЕИ-719 від 15.12.2014р. з оригіналом підпису уповноваженої особи, завіреного печаткою товариства не повернув.
Натомість позивач представив копію договору з підписом директора та печаткою товариства та копію заявки №ВЕИ-719 від 15.12.0214р. з підписом уповноваженої особи, завіреного печаткою товариства.
На підставі п.1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №141215 від 15.12.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (експедитор) зобов"язалася виконати послуги з перевезення вантажів ТОВ"Інкод" (замовника) автомобільним транспортом, а ТОВ"Інкод" - прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно з п.2.1 договору для надання послуг експедитор має право залучати сторонні організації, за дії яких він несе відповідальність.
Відповідно до п.2.3 договору на кожне окреме перевезення вантажів оформлюється транспортне замовлення, яке має містити опис умов та особливостей конкретного перевезення.
П.2.4 договору передбачено, що підтвердженням факту надання послуг по міжнародних перевезеннях являється СМR з відмітками вантажовідправника, одержувача вантажу, митних органів, а також акт виконаних робіт.
В п.3.1 договору сторонами узгоджено, що замовник інформує експедитора про строки та обсяги майбутніх перевезень за 2-5 днів до початку перевезення, інформація передається факсимільним зв"язком у вигляді транспортного замовлення з обов"язковим представленням підпису повноважного представника та штампу свого підприємства.
Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 договору замовник зобов"язаний забезпечити проведення процедури навантаження/ розвантаження/ оформлення товарно - транспортних документів транс-портних засобів: - 48 годин при перевезенні між територією далекого зарубіжжя та Україною, при прибутті транспортного засобу на місце проведення навантажувально-розвантажувальних робіт або митну зону для митного очищення вантажу до 10 годин місцевого часу, за виключенням вихідних і святкових днів країни перебування; в іншому випадку відлік починається з наступної доби; простій транспортного засобу понад вказаного часу сплачується замовником при умові негайного інформування експедитором замовника про початок простою та його закінчення по факту часу початку і закінчення простою на умовах п.6.4 договору; при цьому необхідно представити оригінал СМR з відповідною відміткою та карту простою.
Згідно з п.п.4.2.8 п.4.2 договору експедитор зобов"язаний своєчасно інформувати замовника про можливість простою.
П.5.3 договору встановлено, що підставою для оплати послуг є оригінал рахунку-фактури, СМR - накладної з відміткою вантажоотримувача про приймання вантажу, двох екземплярів актів виконаних робіт, підписаних сторонами, які мають бути представлені не пізніше 14 календарних днів після виконання перевезення.
Згідно з п.5.4 договору строк оплати послуг становить 20 банківських днів з моменту отримання замовником перелічених вище документів, якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні.
П.5.6 договору встановлена відповідальність замовника за проведення оплати пізніше строків, передбачених п.5.4 договору у вигляді сплати суми фрахту, пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від даної суми за кожний день прострочення платежу, але не більше 3 процентів від суми простроченого платежу.
Відповідно до п.6.4 договору за понаднормативний простій, при умові своєчасного (з моменту безпосереднього початку та закінчення простою) інформування експедитором, останній має право вимагати уплати штрафу, а замовник зобов"язаний сплатити за кожні повні 24 години штраф в сумі 600грн. при перевезеннях між Україною та країнами далекого зарубіжжя.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2014р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (перевізником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитором) укладено договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №16/12/2014р., згідно з п.1.2. якого перевізник зобов"язався виконати на підставі письмових заявок експедитора транспортні перевезення вантажів шляхом залучення транспортних засобів, які належать перевізнику.
Сторонами за цим договором підписана заявка від 16.12.2014р. на перевезення та акт виконаних робіт №10/02 від 10.02.2015р., відповідно до якого транспортні послуги автомобілем державний номер НОМЕР_2 за маршрутом м.Gernsbach (Німеччина) - Дніпропетровськ (Україна) на підставі вказаної заявки виконані в повному обсязі.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У даному випадку, як зазначено вище, відправлення відповідачу акту виконаних робіт здійснено позивачем 20.02.2015р., враховуючи поштовий пробіг по 25.02.2015р. та обов"язок відповідача оплатити вартість послуг протягом 5 банківських днів з моменту отримання документів, остаточний строк оплати послуг настав 04.03.2015р..
Докази неотримання документів, оплати послуг в установлені строки, а також докази надсилання на адресу позивача мотивованої відмови від підписання акту, відповідачем не надані.
З огляду на наведені норми та вищезазначені фактичні обставини справи, а саме: надання позивачем транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною з відмітками вантажовідправника та вантажоодержувача про приймання вантажу, порушення відповідачем зобов"язань по оплаті вартості цих послуг в строки, обумовлені заявкою №ВЕИ-719 від 15.12.2014р. та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті в сумі 44279грн..
Між тим, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27000 штрафу за простій транспортного засобу господарський суд послався на те, що автомобіль був розмитнений і розвантажений 10.02.2015р., відтак вбачається простій автомобіля з вини замовника в кількості 45 днів.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.п.4.1.2 по 4.1, п.п.4.2.8 п.4.2 та 6.4 договору простій транспортного засобу понад 48 годин оплачується замовником при умові негайного інформування його експедитором про початок та закінчення простою. При цьому є необхідним представлення карти простою.
Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання зазначених процесуальних норм належні та допустимі докази негайного інформування відповідача про початок та закінчення простою позивачем не надані.
Обставини щодо направлення відповідачу претензій 23.01., 04.02, 09.02. та 16.02.2015р. на електронну адресу з постійним попередженням відповідача про простій в телефонному режимі, про які йдеться в письмових поясненнях позивача (а.с.129) не підтверджені документально.
До того ж вказані претензії не є інформуванням відповідача про початок простою, оскільки автомобіль з вантажем прибув та митне очищення і розвантаження 24.12.2014р..
Не надані позивачем і документи стосовно конкретного часу прибуття автомобіля на митну зону (до 10 години 00 хвилин 24.12.2014р. по місцевому часу або в іншій час), що є необхідними відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 договору для правильного визначення відліку простою, а також карти простою.
Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині є необґрунтованими, в задоволенні цих вимог слід відмовити.
Недослідженими господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення залишилися і умови п.5.6 укладеного сторонами договору.
Відповідно до вказаного пункту пеня, яка стягується з відповідача за порушення строків оплати послуг обчислюється, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, але не більше ніж три проценти від суми простроченого платежу.
З урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України пеня нараховується з 05.03 по 05.09.2015р. на суму боргу в розмірі 44279грн. та дорівнює 13400грн.16коп..
Між тим, 3 процента від суми боргу складають 1328грн.37коп..
Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню саме у вказаній сумі.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що при зверненні з позовом підприємцем здійснено нарахування пені не тільки на суму боргу, а і на суму штрафу за простій транспортного засобу. Таке нарахування не відповідає вимогам ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, згідно з якими пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Викладене надає підстави для скасування рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 27000грн.та пені в сумі 20242грн.80коп. (21571,17грн. - 1328,37грн.).
Посилання скаржника на неможливість прийняття участі представника товариства в судовому засіданні у зв"язку з отриманням повідомлення про час та місце розгляду справи 08.12.2015р. вже після судового засідання є безпідставними. Відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень поштове відправлення за №4994530175057 вручено адресату 02.12.2015р. о 18 годині 00 хвилин.
Доводи скаржника визнані колегією суддів безпідставними тому, що факт отримання вантажу від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не оспорюється ТОВ"Рекуперація свинцю". Належні докази в обґрунтування підстав такого отримання за наслідками будь-яких інших господарських операцій, зокрема, проведення підприємцем ОСОБА_4 перевезення спірного вантажу згідно з будь-яким іншим договором третьою особою не надані.
Обставини стосовно неукладення ТОВ"Рекуперація свинцю" з ТОВ"Інкод" договору не спростовують факту укладення сторонами по даній справі договору та надання позивачем транспортно-експедиційних послуг.
Клопотання скаржника про призначення по справі почеркознавчої та технічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2015р. у справі №904/9684/15 скасувати частково;
- прийняти нове рішення;
- позов задовольнити частково;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 44279грн. заборгованості по оплаті послуг, 1328грн.37коп. пені та 1218грн. витрат по сплаті судового збору, видати наказ;
- в решті в позові відмовити;
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" 839грн.36коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Л.П.Широбокова
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 08.04.2016р.