"06" квітня 2016 р. Справа № 920/1831/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - Шелегеда О.І. (довіреність №75-ю/г від 27.10.2015 року);
першого відповідача - ОСОБА_2 (договір №05/04/16 від 05.04.2016 року);
другого відповідача - ОСОБА_2 (договір №05/04/16 від 05.04.2016 року);
третього відповідача - ОСОБА_2 (договір №05/04/16 від 05.04.2016 року);
четвертого відповідача - ОСОБА_2 (договір №05/04/16 від 05.04.2016 року);
п'ятого відповідача - не з'явився;
шостого відповідача - ОСОБА_2 (договір №05/04/16 від 05.04.2016 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх.№798С/1-43) на рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року у справі № 920/1831/15
за позовом Спільного українсько - білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), м. Суми,
до 1.Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми;
2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Суми;
3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5,м. Суми;
4. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Суми;
5. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Суми;
6. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, м. Суми;
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
В грудні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідачів, в якому просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою 0,1200 га., що перебуває у користуванні СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання відповідачів звільнити вказану земельну ділянку від майна (речей), яке належить їм на праві власності, користування чи розпорядження; заборонити відповідачам здійснювати підприємницьку діяльність на вказаній земельній ділянці на час, протягом якого зазначена земельна ділянка буде знаходитись в законному користуванні (розпорядженні) СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ, а також стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.
Рішенням господарського суду Сумської області від 18 лютого 2016 року у справі №920/1831/15 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково. Зобов'язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою 0,1200 га., що перебуває у користуванні Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 звільнити земельну ділянку 0,1200 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3від майна (речей), яке належить їм на праві власності, користування чи розпорядження.Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового збору. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового бору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 203 грн. 00 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Перший відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суд від 18.03.2016 року апеляційну скаргу першого відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 06.04.2016 року.
04.04.2016 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3585), в якому він вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу першого відповідача без задоволення.
06.04.2016 року представником відповідачів надано додаткові документи в обґрунтування апеляційної скарги для долучення до матеріалів справи (вх.№3738).
В судовому засіданні представник першого, другого, третього, четвертого та шостого відповідачів підтримує апеляційну скаргу першого відповідача та просить її задовольнити. Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.
П'ятий відповідач в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна копія ухвали суду, яка не була отримана адресатом - ФОП ОСОБА_7 З довідки ф. 20 наявної на поштовому конверті вбачається, що причина повернення за зворотною адресою копії ухвали суду, є закінченням встановленого терміну зберігання.
За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо Ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінченням строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, який в межах пункту 3.9.1 постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначив, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте п'ятий відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника п'ятого відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2006 року між Сумською міською радою та Спільним Українсько - Білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) укладено договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - "Договір"), відповідно до умов якого, позивач на підставі рішення Сумської міської ради від 22 лютого 2006 року №1627 - МР "Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" передав, а відповідач прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, площею 0,12 га.
Договір зареєстрований в Сумському міському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 грудня 2006 року № 040661201261.
Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7.
Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округа Ровенською А.О. внесено зміни до договору оренди земельної ділянки щодо визначення адреси земельної ділянки - АДРЕСА_5 та розміру річної орендної плати, про що вчинено у державному реєстрі прав запис № 7194230.
Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка надається в оренду під розміщення парковки легкового автотранспорту, згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі автомобільного транспорту.
Спірна земельна ділянка передана позивачу в користування відповідно до акту прийому-передачі об'єкта оренди від 07.12.2006 р. (а.с.22).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що він належним чином та в повному обсязі виконує умови Договору, але відповідачі чинять перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою за призначенням шляхом здійснення на ній торгівлі непродовольчими товарами без дозвільних документів та на вимоги звільнити її не реагують.
19 березня 2015 року начальником відділу врегулювання земельних відносин та спорів управління земельних ресурсів департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, начальником сектору з правового забезпечення у сфері архітектури та містобудування відділу правового та кадрового забезпечення департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, головним спеціалістом управління підприємництва та споживчого ринку Сумської міської ради, начальником відділу контролю за благоустроєм Зарічного району управління "Інспекція з благоустрою міста Суми" Сумської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_5 та встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови та використовується під розміщення торгівельних тимчасових споруд (ринок) (а.с.37).
Так, позивач звертався в Прокуратуру м. Суми (а.с.31), до Управління "Інспекція з благоустрою міста Суми" (а.с.33), до Сумського МВ УМВС України в Сумській області (а.с.35, 36) з проханням вжити заходів для усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_5.
Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача від 24.09.2015 р. про злочин, з якої вбачається, що 24.09.2015 р. працівники СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ групою невстановлених осіб з невідомих причин були позбавлені можливості потрапити на належну підприємству на праві оренди земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, для здійснення господарської діяльності на підставі укладених цивільно-правових угод (а.с.36).
Актом обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5, складеним 25.09.2015 р. комісією СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ, зафіксовано факт здійснення відповідачами торгівлі непродовольчими товарами (а.с. 61).
В матеріалах справи також міститься акт від 21.09.2015 р., складений фізичними особами-підприємцями, серед яких є і відповідачі - ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_4, про те, що вони дійсно здійснюють підприємницьку діяльність на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_5 з липня 2009 року.
Як встановлено судом першої інстанції, на момент винесення рішення судом першої інстанції, договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 площею 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_7, який укладений 17 березня 2006 року між Сумською міською радою та Спільним Українсько-Білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю, (ідентифікаційний код юридичної особи 21127532) та зареєстрований в Сумському міському реєстраційному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 грудня 2006 року № 040661201261 є чинним.
Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, місцевий господарський суд зазначив наступне.
Згідно ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні з захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону; орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні тощо.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом зазначено, що на підставі викладеного вище суд дійшов до висновку про те, що позивачем подано належні та допустимі докази користування земельною ділянкою 0,1200 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_5, на законних підставах - на підставі діючого договору оренди від 17 березня 2006 року, укладеного між Сумською міською радою та Спільним Українсько-Білоруським підприємством "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), а також докази чинення перешкод в користуванні земельною ділянкою з боку відповідачів, в той же час коли відповідачами не подано обґрунтованих заперечень вимогам позивача.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою 0,1200 га., що перебуває у користуванні СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання відповідачів звільнити вказану земельну ділянку від майна (речей), яке належить їм на праві власності, користування чи розпорядження визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Посилання місцевого суду на акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5, складеним 25.09.2015 р. комісією СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ (а.с. 61), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки даний акт складений в односторонньому порядку. Крім того, в даному акті не зазначено, що саме відповідачі у даній справі здійснюють несанкціоновану торгівлю на спірній земельній ділянці.
Щодо наявного в матеріалах справи акту від 21.09.2015 р., складеного членами споживчого товариства «Майбутне» (а.с.38), то колегія суддів зазначає, що з даного акту не зрозуміло з якою метою він складений. Місцевим судом вказано, що серед фізичних осіб-підприємців, які склали його, є і відповідачі - ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_4 Проте, з даного акту вбачається, що він підписаний не ОСОБА_3, відповідачем у даній справі, а ОСОБА_10
Разом з тим, дані акти датовані вереснем 2015 року, та позивачем взагалі не доведено, що на час звернення до суду в грудні 2015 року підприємці - відповідачі у даній справі, незаконно перебувають на орендованій позивачем спірній земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем взагалі не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів того, що відповідачі здійснюють підприємницьку діяльність на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, у зв'язку з чим позовні вимоги є недоведеними.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позивної вимог про заборону відповідачам здійснювати підприємницьку діяльність на спірній земельній ділянці на час, протягом якого зазначена земельна ділянка буде знаходитись в законному користуванні (розпорядженні) СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ.
Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Статтею 43 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права в частині заборони відповідачам здійснювати підприємницьку діяльність на вказаній земельній ділянці на час, протягом якого зазначена земельна ділянка буде знаходитись в законному користуванні (розпорядженні) СУБП "Укртехносинтез" у формі ТОВ, оскільки він не відповідає положенням ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, а обставини, які місцевий суд визнав встановленими, є недоведеними позивачем, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати першого відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст.44, 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, пп. 2, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу першого відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2016 року у справі №920/1831/15 скасувати в частині задоволення позову про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою 0,1200 га., що перебуває у користуванні Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40030, м. Суми, пр-т Курський, 6, код 21127532), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_6, код НОМЕР_1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (40003, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_9 код НОМЕР_3), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_7 код НОМЕР_4), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_8, код НОМЕР_5), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 (40031, АДРЕСА_2, код НОМЕР_6) звільнити земельну ділянку 0,1200 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3від майна (речей), яке належить їм на праві власності, користування чи розпорядження.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Спільного Українсько-Білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (40020, м. Суми, проспект Курський, 6, код ЄДРПОУ 211275332, р/р 26004414548 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_6, код НОМЕР_1) 2679,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 11.04.2016 р.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Россолов В.В.