Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2016 р.Справа № 922/541/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Терновій М.П.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дергачі (Харківської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 208 від 24.02.2016 року;
відповідача - не з'явився
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" (відповідач) про стягнення 420254,08 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем (покупцем) своїх зобов'язань за Договором постачання № 01/09-1Г від 01.09.2014 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.02.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/541/16 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14.03.2016 року об 11:15.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 14.03.2016 року розгляд справи відкладено на 21.03.2016 року; від 21.03.2016 року розгляд справи відкладено на 06.04.2016 р., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
05.04.2016 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли пояснення (вх. № 11162) з додатковими документами.
Позивач у судове засідання 06.04.2016 р. з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 06.04.2016 р. не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у даній справі та в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не надав, про розгляд даної господарської справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (28.03.2016 р.) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду у справі № 922/541/16 від 21.03.2016 р. (т.с. І а.с. 123).
Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим господарська справа № 922/541/16 розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, господарським судом встановлено наступне.
Як зазначає позивач, 01.09.2014 року між Фізичною особою - підприємецем ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" (покупець) було укладено Договір постачання № 01/09-1Г (далі-Договір (т.с. І а.с. 21-24), відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець зобов'язався передати непродовольчі товари у власність покупця, відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому Договорі.
Асортимент та ціна продукції, яка поставляється (передається у власність) покупця попередньо погоджується сторонами (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. вищевказаного Договору, сторони погоджуються, що видаткова накладна на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами найменування, кількість, ціну (вартість) продукції.
Згідно з п.п. 5.2.1., 5.2.3. Договору, продавець зобов'язався, зокрема, прийняти товар та сплатити його вартість; прийняти товар від продавця по кількості, якості, асортименту та комплектності до видаткової накладної, яка підписується працівниками покупця та продавця, що мають повноваження та відповідний освітньою - кваліфікаційний рівень для виявлення можливих недоліків товару.
Відповідно до п. 6.1. Договору загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усієї продукції, поставленої за цим Договором) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої (переданої у власність) продукції та узгодженої на неї ціни, відповідно до видаткових накладних (актів приймання - передачі).
Оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі (п. 6.2. Договору).
Згідно з п. 7.2. Договору, приймання - передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін у двох оригінальних примірниках (1- покупцю, 1-продацю).
Відповідно до п. 12.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 292 254,08 грн., що підтверджується видатковими накладними (т. 1 а.с. 128-150).
За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, вартість оплатив частково в сумі 872000,00 грн. (т.с. І а.с. 81-84), на підставі чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка склала 420254,08 грн., що й стало підставою для звернення останнього до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 про стягнення 420254,08 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Приписами ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд встановив, що даний Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2014 р. у справі № 927/1232/13.
Таким чином, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко визначений спеціальною нормою права, а саме статтею 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (тобто не пізніше наступного дня після отримання товару).
Наявна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором постачання № 01/09-1Г від 01.09.2014 р. у розмірі 420254,08 грн. відображена в Акті звіряння взаємних розрахунків станом на 29.03.2016 р., який складено та підписано уповноваженими представниками сторін та підписи скріплено печатками (т.с. І а.с. 151).
Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких підстав, враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання у розмірі 420254,08 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 6303,81 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Східбуд" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, код ЄДРПОУ:38158516) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: НОМЕР_1) - заборгованості у розмірі 420254,08 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6303,81 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено 11.04.2016 р.
Суддя О.О. Ємельянова