про повернення позовної заяви
"11" квітня 2016 р.№ 916/906/16
Суддя Бездоля Д.О., розглянувши позовну заяву (вх. 08.04.2016 № 970/16),
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (вул. В.Арнаутська, 15, м.Одеса, 65012)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ЮСЕКОМ" (вул. Лиманська, 1, с. Малодолинське, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000; АДРЕСА_1, 65014)
про стягнення 1344693,21 грн.
встановив:
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 1045963,38 грн. основного боргу та 298729,83 грн. пені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1378 гривень.
Відповідно до п/п 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Позивач не додав до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявив на розгляд суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване відсутністю фінансування позивача з бюджету на зазначені цілі.
Розглянувши вказане клопотання, господарський суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 3.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, вищевказаною ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов'язок, у виняткових випадках, за умов встановлення ним такого майнового стану заявника, який не дозволяє йому сплатити судовий збір, не порушуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, звільнити заявника від сплати судового збору.
На підтвердження обставини, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі., позивач додав до позовної заяви власну довідку від 08.04.2016 № 10-12-01777 та виписку по рахунку позивача станом на 30.03.2016 про залишок коштів на рахунку по КЕКВ 2800 у розмірі 903,55 грн.
Господарський суд вважає, що вказаними доказами не підтверджується винятковість обставин майнового стану позивача, який не дозволяє останньому сплатити судовий збір за подання до господарського суду даного позову, оскільки на рахунку позивача наявні кошти у розмірі 903,55 грн. та жодним доказом не підтверджується, що передбачені бюджетом (кошторисом) на 2016 рік кошти позивачу на сплату судового збору повністю використані останнім та не будуть виділені (отримані) позивачу (позивачем) на зазначені цілі.
Крім того, ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Господарський суд вважає, що сама лише обставина, пов'язана з фінансування позивача з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених на сплату судового збору, не може вважатись єдиною та достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки позивач та інші органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг державним органам та бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення від сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За вищенаведених підстав, господарський суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Даний висновок суду також підтверджується позицією Верховного суду України, викладеною в ухвалах від 13.11.2015 у справі № 3-1138г15, від 17.11.2015 у справі № 3-1140г15, від 04.01.2016 у справі № 3-1324г15, від 06.01.2016 у справі № 3-1г16, від 06.01.2016 у справі № 3-2г16, та позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 04.03.2016 у справі № 921/705/15-г/10, від 30.03.2016 у справі № 924/1672/14, від 16.02.2016 у справі № 922/5193/15, від 01.02.2016 у справі № 910/3740/13, від 08.02.2016 у справі № 908/962/14, від 26.02.2016 у справі № 904/9317/15, від 25.01.2016 у справі № 916/2090/13.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи неподання позивачем доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 4-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", -
1. У задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню.
Додаток: позовна заява з додатками на 40 арк. та клопотання про звільнення від сплати судового збору на 4 арк. з додатками на 2 арк.
Суддя Д.О. Бездоля